P.s. хочу подякувати мамі за все, що для мене зробила. Так, часом бувають суперечки, однак факт залишається фактом — ця прекрасна жінка привела мене у світ, навчила розмовляти, ходити, годувала, провела безліч безсонних ночей біля ліжка, коли я хворів (а в дитинстві хворів я багато). Зараз вона знаходить вільну хвилинку в перервах між роботою і читає мої рукописи, хоч і вважає текст «темнуватим».
Мамо, ти дивовижна жінка🫂🫰🏽

Кілька слів про мою сестру: обожнюю цю лялю. В дитинстві наші ігри нагадували бої без правил: то я ходив покусаний і з синцями, то вона, то ми одночасно. Не розумів, як знайти спільну мову і що робити з цією дитиною далі. Те баламутне дитя давно вже чарівна дівчина. Дивлюся і повірити не можу, як мені пощастило з сестрою. Ми й досі іноді «кусаємося», та в усякому разі вона залишається моїм найближчим другом. Її жарти доводять мене до сміху зі сльозами навіть у найпохмуріші дні. Вона — одне з джерел натхнення. А ще (секрет, певна річ), захоплююся її наполегливістю. Через біль і сльози щодня йде до мети, вважаючи перешкоди на своєму шляху чимось дріб'язковим.
Бейб, ти неперевершена🙌🏽🖤