III. Жиль Дельоз та Фелікс Ґваттарі
Дельоз та Ґваттарі (далі — ДҐ), продовжуючи Райха, Батая та спираючись на них, радикалізують їхні принципові відкриття, одночасно відкидаючи суміжне абстрактне доктринерство. Вони повертають вивчення фашизму до її принципової проблеми:
Бажання власної репресії
ДҐ, вслід за Райхом відкидають розуміння фашизму як виключно навʼязаного «згори» феноменом. Але так само ДҐ відкидають фаміалізм (зведення психічних процесів до «брудної сімейної драми»), і Райх тут не виключення.
Репресивний апарат держави та капіталу знаходить своє коріння в самій тканині соціального. В окремих випадках, сама репресія стає бажаною всупереч «недостатньо репресивної», «кволої» влади.
Ми вже наводили деякі нотатки щодо природи фашизму — руху одночасно масового та репресивного:
Саме мікрополітична або молекулярна сила породжує небезпечний фашизм, бо він є масовим рухом — скоріше раковим утворенням, ніж тоталітарним організмом.
— Жиль Дельоз та Фелікс Ґваттарі, «Тисяча Плато»
Для ДҐ принциповим є розрізнення між тоталітаризмом — тотальною владою держави (на кшталт радянського досвіду); та фашизмом — тотальною репресією та тотальною мобілізацією.
Фашизм — це, в першу чергу, бажання власної репресії аж до власного знищення.
Фашизм грунтується на бажанні виключення різнорідних «шкідливих» елементів. В цьому немає жодного відкриття. Райх та Батай, в свою чергу, помітили в фашизмі саме бажання субʼєкта бути підданим дисциплінарній владі, бути репресованим.
ДҐ, вже після екстатичного буйства німців на запитання Ґеббельса «Чи хочете ви тотальної війни?», зауважують — фашизм не закінчується створенням однорідного суспільства.
Бажання виключення, бажання винищення переходить від екстеріорного бажання знищення «ворогів» до інтеріорізації в бажанні самого фашизму разом зі всім суспільством бути знищеним в вогні тотальної війни.
Фашизм не обмежується чинним державним апаратом, який завжди є в певному ступені репресивним. Фашизм народжується з мікрофашизму.
Це рівень який ДҐ називають молекулярним, рівень елементарних суспільних інтеракцій, на відміну від молярних соціальних структур як Держава або Капітал.
Мікрофашизм можна зустріти всюди:
…
сільський фашизм і фашизм міста чи кварталу, фашизм молоді та фашизм ветеранів війни, фашизм лівих і фашизм правих, фашизм подружньої пари, сім’ї, школи чи офісу
…
— Жиль Дельоз та Фелікс Ґваттарі, «Тисяча Плато»
До вже сторічної всюдисущої боротьби з фашистською загрозою, яка хоч і залишається актуальною, ніколи не була ефективною, Дельоз та Ґваттарі додають боротьбу мікрополітичну.
Незалежно від політичного спрямування, будь-яка структура може відтворювати і часто відтворює фашистську структуру.
Подолання фашизму в його дійсному джерелі в мікрополітиці є життєвим пріоритетом будь-якої організаційної структури. Таке подолання має бути не встановленням нового владного режиму, а постійним становленням, переозначуванням, модифікацією владних відносин.
Останнє і являє собою абсолютизацію, доведенням до кінця демократичного процесу.
🌟РевДем