Комунізм — це радянська влада плюс електрифікація
Нещодавні протести в підтримку Федорова (що вичерпали свій політичний потенціал зміною головкому та остаточно впали в анабіоз з самодискредитацією самого Федорова) відкрили для критичного погляду трішки більше щодо нашого сучасного положення ніж було видно раніше.
В нашому травневому дописі Напів колонія, напів корупція ми представили на сьогодні застарілий на недостатній погляд на владну та економічну конʼюнктуру сучасного українського суспільства.
Протиріччя між різними політичними таборами не обмежуються протиріччям між владною вертикаллю та західним та компрадорським капіталом. Останні перестановки в уряді та командуванні армії, протестна активність показали набагато більш строкатий ландшафт українського воєнного капіталізму:
§1 Верховна політична влада, представлена президентом, та його безпосередньою командою.
Найвищий шабель політичного керівництва України не обмежується в своїй сутності лише бюрократичним апаратом, а в своїх інструментах лише силовим апаратом та чорними схемами друзів президента по відмиванню грошей. Влада капіталізує своє становище, створюючи нових промислових гігантів, зокрема в сфері miltech. Так само, політичне керівництво все більше користується послугами лояльних до себе технократів, що ми бачимо по новому уряду Корецького або по призначенню головкомом генерала Драпатого.
§2 «Незалежна» антикорупційна інфраструктура.
Дамоклів меч західних партнерів, що нависає над царственним тілом національної буржуазії та політичного керівництва. Звинувачення в корупції постійно відтворюють запит на ефективне управління, яким користується капітал будь-якого штибу.
§3 Старий компрадорський олігархат, разом із його політичними органами, зокрема партії ЄС.
Знекровлений війною, скинутий з трону новим монополістом, старий олігархат віднині вимушений використовувати інструменти свого міноритарного становища та постійно вимагати від влади демократичності та ефективності, що ховають під собою вимогу перерозподілу влади та капіталу в країні.
§4 Міноритарний капітал, незалежні ЗМІ, бунтівні технократи.
Miltech не обмежується лише лояльною владі компанії Fire Point. Міноритарний воєнний капітал, в тандемі з рядом ліберальних ЗМІ, як Бабель та Українська Правда, та колишнім Міністром оборони Михайлом Федоровим довгий час найбільш переконливо забезпечували запит на ефективне управління воєнною економікою.
§5 Народ.
Саме народ і тільки народ всім своїм існуванням інвестований в власне виживання. Саме народ створює запит на відповідальне, ефективне та некорумповане керівництво. І саме цей запит різноманітні «сильні цього світу» капіталізують у власне політичне та економічне посилення.
Капітал постійно намагається скористатися в своїх інтересах будь-якими потребами народу. Навіть самими потребами виживання та визволення.
Капіталізм вже застарілий та завжди обмежений. Він не здатний задовольнити потреби суспільства. Але він не зникне лише через фактичність власної невідповідності. Потреби народу не будуть задоволені, доки вони не стануть чинною політичною волею.
Лиш активна політична воля нації-народу, сміливість боротися та перемагати, воля до влади над власним життям — лиш вони, а не сліпа довіра можновладцям чи опозиції, можуть забезпечити життя та свободу народу.
🌟Воля народам!
🌟Воля людині!
🌟РевДем