🔗 Яскравим прикладом є стаття відомого колумніста Девіда Ігнатіуса на WP, де описується «американо-європейський» план щодо угоди та «стимули» для України та рф.
Почитати статтю, якщо бажання, можете самі.
А я про автора.
Це людина, яка, перебуваючи на московії, відносно безперешкодно розслідувала роботу кремлівських спецслужб. Це людина, про яку, якщо погуглите, знайдете матеріали про його співпрацю чи роботи на такі організації, як ЦРУ та ФБР.
Це «звичайний колумніст», який опубліковував запис (витік) розмови посла рф Кисляка з радником Трампа Флінном. Це той скандал за першої каденції щодо втручання у вибори та «домовленостей». Тоді ці розслідування вело ФБР на чолі з Дж. Комі.
Тож коли протягом цих тижнів побачите різні резонансні матеріали, то можу порадити одразу перевіряти автора, бо з огляду на його бекграунд можна зрозуміти, через яку призму сприймати інформацію.
➡️ Щодо його матеріалу на WP, то можу припустити, що мета певних груп чи служб у США — перемкнути увагу з критики Трампа за все, що відбувалось, та критики Віткоффа як людини, яка керувала сепаратними перемовинами, на тезу про те, що це розробка мирної угоди, все це заради миру і, що головне, «за участю Європи».
Тобто підтримувати ось цю «ширму», що «це не тільки ми». Чи виконує Ігнатіус пряме завдання, чи просто керується контрольованим «зливом» під нього, — це питання другорядне.
Плюс створити відчуття залаштунковості з боку Європи й того, що Україна нібито не зможе знайти підтримки в Європи для своїх контрдій, аби ми не намагалися протидіяти тиску, бо «не знайдемо союзників».
Плюс розмити відповідальність Трампа, бо стаття починається з преамбули
Суперечка Трампа із Зеленським щодо угоди про дизельне паливо затьмарює більш важливу ініціативу.
Немає "ніякої суперечки з боку України" — є конкретний ідіотизм, конкретної людини, під впливом конкретних груп в оточенні.
Resurgam ➰ Приєднуйся