✙Resurgam✙

🇩🇪 Що стоїть за зустріччю міністра МЗС Німеччини з московитами?

💬 Вчора міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль провів зустріч з главою МЗС московії Лавровим у Нью-Йорку в кулуарах загальних дебатів ООН. Більш конкретно, чим обумовлена ця зустріч, я напишу наприкінці, але для початку поясню, чим ця зустріч не є і чому це не про слабкість.

Почати та закінчити цей допис можна було б невдоволеною цитатою Лаврова🗣:

«Я не почув нічого нового. Я прямо сказав йому (ред. Вадефулю)… ви могли просто зателефонувати мені й сказати: «Прочитайте мою заяву»».

З невдоволення Лаврова можна зрозуміти, що тематика короткої 20-хвилинної зустрічі не сподобалась кремлівському дипломату. Ключове — це заява Лаврова про те, що йому процитували односторонню заяву позиції Німеччини. Тобто це не класичні перемовини, а декларування позиції Берліна з певних питань.

❓Навіщо це Берліну?

В Україні сприймають цю зустріч, нібито вона стосується виключно Києва, але ця зустріч — це продовження в першу чергу німецького процесу, який розпочав Мерц після прямого і публічного звинувачення Кремля у спробі диверсії в аеропорту Лейпцига.

Ця спроба Кремля зі створенням саботажів і терактів на території Німеччини, підбурювана викривленими причинно-наслідковими зв’язками з боку AfD, спрямована на те, щоб примусити Берлін зменшити допомогу Україні. Берлін, який після виходу американців з активної підтримки України через зміну в Білому домі, зараз є локомотивом за обсягами допомоги, яку надають Україні.

➡️І тут перший важливий результат цієї зустрічі для України — міністр МЗС Німеччини попередив Лаврова, що жодна подібна спроба не змінить позицію Берліна щодо підтримки України.

➡️ Другий важливий момент — це попередження Лаврова, що на подібні інциденти, як у Лейпцигу, Німеччина буде реагувати (очевидно, зокрема, збільшуючи допомогу і партнерство з Україною).

І ось які «цитування заяви» так не сподобались кремлівському дипломату.

Заяви в пресі про пошук «конструктиву» і таке інше — це дипломатична бутафорія. І нічого більше. Просто треба розуміти дипломатичну культуру, особливо західну, особливо німецьку.

І щоб зняти питання про те, що там якісь таємничі процеси чи інша конспірологія стоїть за цією зустріччю, то зазначу, що після розмови з Лавровим німецький міністр зателефонував українському міністру МЗС.

«Я вдячний міністру Вадефулю за те, що він доніс до російської сторони наші тверді спільні позиції»,

— написав Сибіга після розмови з Вадефулем.

І, як обіцяв на початку, відповідь: чим обумовлена подія?

Відповідь проста — новим етапом ескалації та електоральною потребою. Поясню спершу менш обговорюване друге.

У Німеччині діє AfD, яка спекулює на тому, що чинний німецький уряд навмисно втягує країну у війну. І ці наративи, на жаль, працюють. Працюють до тієї міри, що останніми днями організовуються масові протести школярів із галсами AfD: «Ми не будемо гинути у «вашій війні»». Загальна кількість школярів-протестувальників сягає понад 40 тис. у 100 містах Німеччини. Зумовлені вони планами уряду частково відновити обов’язковий військовий призов.

А щодо нового етапу ескалації, то тут багато пояснень не треба. Лише додам, що у четвер відоме німецьке видання Handelsblatt опублікувало звіти данської розвідки (яка має тісні зв’язки з німецькою), у яких у декількох сценаріях припускається, що найближчими місяцями Кремль може спробувати завдати удару по НАТО.

Оцінюються варіанти від обмеженої військової кампанії до ракетної атаки на країни НАТО, у якій Кремль звинуватить Україну (через контрзаходи Києва), чи операції під чужим прапором із використанням завербованих, зокрема осіб з українським паспортом та з використанням українських безпілотників тощо. Мета — поставити під сумнів функціональність НАТО, а головна ціль — цими провокаціями підірвати в Європі підтримку України, особливо на тлі виборчого 2027 року.

➡️ Тож зустріч Вадефуля — це не про слабкість чи пошук контактів з московитами. Це дипломатична та електорально зумовлена формальність, але вона цікава як відлік нового етапу, який оцінюють в Європі, що вже розпочався.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇩🇪 Що там з Мерцом після місцевих виборів?

Таке питання поставили в боті, тож відповім, можливо, комусь ще цікаво.

➡️ Станом на зараз, попри те, що результат виборів негативно впливає на становище канцлера Мерца, але на президії виконавчого комітету партії, що була після цих виборів, ідея з відставкою була одразу відкинута.

Хоча партійне керівництво в регіонах (у тому числі те, що претендує на місце Мерца), особливо гамбурзьке та тюринзьке крило ХДС, продовжує критику. Така різниця в оцінці пояснюється не тільки невдоволенням чи внутрішньою конкуренцією, але й тим, що регіональні організації ХДС у 2027–29 роках (тобто до виборів у Бундестаг) будуть боротися за збереження / отримання влади у федеральних землях Німеччини, і робити це з непопулярним серед електорату канцлером регіональним елітам ХДС не хочеться. Особливо коли основне перетікання електорату від ХДС йде саме до AfD (Альтернативи для Німеччини).

Але попри це, станом на зараз критичного прискорення тренду на відставку немає, хоча ситуація все одно залишається дещо підвішеною. Цей стан навряд чи призведе до відставки, принаймні найближчим часом (суб’єктивна оцінка). Думаю, що, попри критику з регіональних організацій, Мерц продовжить бути канцлером.

Питання в іншому: чи поведеться Мерц на електоральні запити, оскільки істеблішмент ХДС на засіданні вимагав «помʼякшити / переглянути реформи та стати гнучким», чи канцлер, навпаки, обере собі образ «тарана» — йти до кінця, поки йдеться, оскільки, на його переконання, інакше не можна встигнути реагувати на економічні, політичні та безпекові виклики.

Resurgam ➰ Приєднуйся

#важливо_знати

🇭🇺 Угорщина скоротила власну заявку з 16 млрд євро до 5,4 млрд, і це важлива новина для України, оскільки це збільшує потенційний обсяг нереалізованих лімітів за SAFE.

➡️ Щодо невибраних коштів, Європейська Комісія розглядає можливість перенаправити їх на підтримку України в межах спільних україно-європейських оборонних проєктів. Якщо раніше йшлося про обсяг у 10–20 млрд, то після рішення Будапешту скоротити заяву нереалізовані кошти можуть сягнути 20–30 млрд євро.

Наразі рішення щодо перенаправлення залишків SAFE в ЄС не узгоджено, оскільки лише цього місяця про цю можливість повідомила Урсула ф-д Ляєн, але триває активне обговорення можливості, про що заявив Зеленський під час заходів на Генасамблеї.

—————————————————

Щодо Генасамблеї, то на полях саміту президент Угорщини Андраш Бака закликав країни підтримати Україну у боротьбі за свободу, порівнявши боротьбу українців зараз із подіями 1956 року в Будапешті.

«Сьогодні Україна бореться за збереження своєї незалежності. Угорщина засуджує повномасштабну наступальну війну Росії, яка порушує Статут ООН та міжнародне право. Ми підтримуємо право України на самооборону, її суверенітет та територіальну цілісність в межах міжнародно визнаних кордонів, а також право її народу самостійно вирішувати своє майбутнє. Свобода, за яку у 1956 р. боролися угорці, — та сама свобода, яку сьогодні ми маємо захищати й щодо українців»,

— наголосив угорський президент.

Подібні висловлювання угорських політиків, особливо від посади, яка є символічною (у гарному розумінні), та просування від них думки в Угорщині «Україна зараз — це Угорщина 1956 року» має важливе значення для руйнування наративних бар’єрів, побудованих режимом Орбана протягом десятиліть. Плюс сам факт такої заяви зі світової трибуни — гарна подія.

—————————————————

Розблокування Європейського фонду миру (EPF)

Кая Каллас повідомила, що країни погодили умови розблокування 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру для підтримки України та планують узгодити формальності вже 28 вересня.

Контекст: Європейський фонд миру використовувався ЄС для заохочення держав-членів до надання військової та іншої підтримки Україні за рахунок компенсацій з цього Фонду. Але з 2023 року Орбан заблокував роботу Фонду. Уряд Мадяра повідомив про готовність зняти орбанівське вето у черві, і зараз процес зняття блокування фіналізується.

🇺🇦 Чому це важливо для України?

Вчора можна було побачити багато маніпуляцій на кшталт «європейці розблокували кошти самі собі, а не Україні», але це маніпуляція:

📌 По-перше, навіть із розблокованих 6,6 млрд євро 1 млрд на військові закупівлі для України та 900 млн євро — на підтримку безпеки в Україні. Тобто це на 1,9 мільярда більше, ніж було передбачено для підтримки України до цього.

📌 По-друге, так, решта йде на компенсації державам-членам за раніше надану допомогу. Але ця допомога була надана раніше під функціонування цього механізму — це раз. А два — країни-члени, як і у випадку з кредитом SAFE, можуть на власний розсуд передати допомогу Україні з цих компенсацій.

📌 По-третє, найголовніше: зараз ЄС приймає семирічний бюджетний план і у ньому прописаний план збільшення Європейського фонду миру з 17 млрд євро до 30,5 млрд євро. Тобто це новий обсяг коштів, якими ЄС може заохочувати країн-членів передавати зброю Україні. Якби механізм компенсацій залишався заблокованим, то і це розширення, і можливість для України отримувати нову військову допомогу, мотивовану цими коштами, залишалися б під ще більшим питанням.

Тож це дійсно важлива новина, хоч і не нова, але спекуляції змушують реагувати.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇯🇵 🇺🇦 До речі, місяць тому вийшло міні-дослідження Центру Resurgam у співпраці з Мілітарним під назвою «Перспективи ВПК Японії та його співпраці з Україною».

💬У матеріалі — від політичної динаміки всередині Японії, що безпосередньо впливає на можливість / неможливість розширити допомогу Україні, до того, які японські можливості у сфері ВПК можуть бути цікавими Україні, і, головне чи є на це шанс.

Тож, кому цікаво, детально можете почитати на нашому сайті:

—————————————————
Читати дослідження — https://resurgamhub.org/ua/osint/research/perspektivi-vpk-yaponiyi-ta-jogo-spivpraci-z-ukrayinoyu
—————————————————

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇸🇰 Сейсмічна активність довкола уряду Фіцо

💬 Найближчими тижнями доля більшості прем’єра Словаччини Фіцо знову вирішуватиметься. Цього разу в трикутнику конфлікту Фіцо — Тараба (міністр довкілля від SNS) — Данко (лідер SNS, партнер по коаліції Фіцо).

🔗 Станом на зараз у Фіцо залишається 78 дієвих депутатів із 76 необхідних для стабільної більшості. До чергових виборів трохи більше року. І в найбільш відповідальний період прем’єр Фіцо ризикує отримати дисфункціональний парламент через конфлікт усередині одного зі своїх партнерів. Мова про партію SNS Данко.

Контекст такий⤵️

Данко вимагає від Фіцо відставки міністра Тараби, який був обраний за квотою SNS. Формальна причина відставки полягає в тому, що Данко звинувачує свого колегу у шахрайстві та брехні, але, скоріше за все, реальна причина в тому, що Данко втрачає контроль над власною партією і побоюється конкуренції за партійну владу.

➡️ Фіцо минулого тижня подав до президента Пеллегріні пропозицію про звільнення міністра на вимогу Данко. Але Табара виявився з «яєчками» і не простими, а золотими. У момент подання в пресі з’явилися повідомлення, що Тараба у разі звільнення може створити власну групу як мінімум з трьох депутатів (чого достатньо, щоб взяти у заручники всю коаліцію). Сам Тараба заявив, що, якщо він повернеться з міністерської посади до парламенту, то стане «автономним депутатом» (що б це не означало). Данко назвав ці події, що Тараба заганяє Фіцо у кут.

Президент Пеллегріні відклав розгляд відставки міністра як мінімум до вівторка, а сам Фіцо взяв також паузу і заявив, що SNS має самостійно вирішити власні конфлікти, але гарантувати збереження коаліційної більшості.

Данко відреагував погрозою блокувати роботу парламенту (у нього теж золота акція з чотирьох депутатів) і у разі потреби проголосувати з опозицією:

«Якщо ми вже хочемо звільнити нашого міністра, я зроблю це з ким завгодно», — натякнув Данко.

Тож Фіцо залишається перед дилемою: не звільнити Тарабу — це ризик спровокувати Данко, у якого достатньо досвіду розвалу коаліцій і, головне, достатньо для цього депутатів. Звільнити Тарабу — це ризик втратити більшість за рік до виборів, бо хто знає, що може спасти на думку «автономним депутатам». Тобто і Тараба, і Данко можуть брати Фіцо в заручники.

➡️ Для Данко принциповою є відставка Тараби, бо для нього простіше розвалити уряд і втратити певну політичну владу в країні через дострокові, ніж до того моменту він втратить контроль в поточному стані справ над партією.

➡️ Для Фіцо у разі саботажу більшості у виборчий рік залишатись з дисфункціональним парламентом — поганий варіант, особливо коли тільки його партія взагалі зберігає більш-менш стабільний рейтинг порівняно з іншими партнерами по коаліції.

🇺🇦 Для України після кейсу з Усмановим і Фрідманом не варто пояснювати, чому бажаним є якнайшвидше оновлення політичного ландшафту Словаччини.

➡️ Причому будь-який варіант — чи з достроковими виборами, чи з парламентською кризою — є позитивним розвитком подій для України: у першому варіанті зміна влади в Словаччині може відбутися швидше, ніж планувалося, а у другому — пізніше, але гарантованіше Фіцо втратить владу.

Залишається третій варіант, що тиском, погрозами та політичним підкупом Фіцо знову вийде з кризи. Але дискусійним залишається питання, чи потрібно це йому буде напередодні виборів, коли відповідальність за розвал коаліції можна покласти на іншого і не втрачати рейтинг.

У наступні тижні стане зрозуміло, як розвиватимуться події, але можна констатувати, що уряд Фіцо трясе. Але чи вистачить сили цих політичних сейсмічних поштовхів для розвалу політичних надбудов — побачимо тільки як дійдуть наслідки поштовху в наступні кілька тижнів.

Resurgam ➰ Приєднуйся

дайджест_пропаганди (з 14.09.2026 по 20.09.2026)

Нагадую, що до моніторингу входять 27 видань з Іспанії, Франції, Німеччини та Польщі. Детальніше тут.

За період з 14.09.2026 по 20.09.2026 ці видання сукупно опублікували матеріали зі згадкою «Україна» 503 рази (на 4% більше, ніж за минулий тиждень).

З них: іспанських (10 видань) — 147 статей, німецьких (6 видань) — 127 статей, французьких (8) — 115 статей,польських (3) — 114 статей.

🔄 З 503 публікацій загалом за тиждень 4 потрапили до «червоної зони».

За виданнями: Europa Press (Іспанія) — 3 (усі редакційні), Le Journal du Dimanche (Франція) — 1.

🇪🇸 Іспанія: ключова проблема залишається з Europa Press і, як і минулого тижня та за результатами досліджень з 2024 року, полягає у тому, що певна частка публікацій створена виключно на основі російських джерел без надання тлумачень чи іншої точки зору. Фактично продовження практики репостів пресрелізів кремлівських посадовців. Тому це фактично виходить ретрансляція московських наративів, часто без фактчекінгу. Можливо, редакційні статті взагалі робить ШІ, який за шаблоном їх просто переписує, однак це лише припущення.

🔗 Матеріал 1. Матеріал 2 та Матеріал 3, що потрапили цього тижня до червоної зони.

🇫🇷 Франція: тут цього тижня цікавіше з уже добре нам знайомим Le Journal du Dimanche, яке у 2024 році отримало найгірший результат серед опрацьованих французьких видань, за параметрами відповідності журналістським стандартам та поширення російських наративів. Як відомо, власник видання постійно надає його, як майданчик для просування проросійських наративів. Видання входить до сітки одіозного медіамагната Боллоре, часто звинувачуваного у прихильності до Кремля.

➡️ Цього тижня до червоної зони потрапила стаття з явними ознаками кремлівських наративів авторства Baudoin Moucadel під назвою «Ескалація з Росією: попередження Анрі Гуайно».

* «Не повірите», але в біографії Гуайно: як радник Саркозі, після окупації Криму спокійно відвідував кремлівські заходи та легалізовував їх «західною присутністю», один із лобістів передачі Містралів Кремлю, вимагав, щоб уряд передав їх Кремлю. Проводив інформаційну діяльність із критики ідеї вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.

Тож тези зовсім «нейтрального» Гуайно легалізовують через Le Journal du Dimanche у публікації Baudoin Moucadel.

🗒 Наративи та пропаганда у статті:

🛑Про «звільнення» від початку цього року 5 300 квадратних кілометрів території та понад 220 населених пунктів. Більш того, легалізується через цитування кремлівських джерел така термінологія як «звільнення», замість окупації.

🛑Виправдання гібридних атак Кремля проти Європи: «І ми самі її спричинили», — йдеться у статті.

🛑Використання кремлівської термінології «співвоююча країна». Виправдання Кремля:

«Коли ви агресивно ставитеся до країни, коли постачаєте зброю її ворогові для бомбардування, ви не повинні дивуватися, коли ця країна завдасть удару у відповідь. Ми погодилися втягнутися в цю спіраль. Ми не можемо сказати, що ми не є співвоюючими сторонами. Навіть якщо цей термін юридично недоречний, це політична реальність».

Повний текст цієї статті з — матеріал 4.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇭🇺 🇺🇦 Що означає деескалація напруги між Угорщиною та Україною на полях ООН

➡️ Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що її країні та Україні вдалося врегулювати непорозуміння щодо «Карпатської ініціативи» після кількох зустрічей на полях Генасамблеї ООН.

Також вона зазначила, що Будапешт розглядає можливість у майбутньому долучитися до Карпатської ініціативи🗣:

«Ми з радістю беремо участь у будь-якій регіональній та двосторонній співпраці, яка відповідає інтересам Угорщини», — заявила Аніта Орбан.

І зазначила, що перед цим треба буде провести двосторонні консультації.

Також міністерка натякнула, що в медіа та соціальних мережах неповна картинка двосторонніх відносин «поки всі дізнаються про події лише з інтернету» (натяк на навмисно непублічні треки з тих чи інших причин, хоча причини насправді зрозумілі).

Аніта Орбан заявила, що зараз, для прикладу, вона практично «щодня підтримує зв’язок із заступником прем’єр-міністра України, який одночасно є міністром у справах ЄС (мова про Всеволода Ченцова)», оскільки сторони переходять до імплементації червневої угоди.

❓Що нам дає цей виступ міністерки МЗС Угорщини?

🔗 1. Це явний крок до деескалації подій останніх днів.

🔗 2. Як ми з вами обговорювали у дописі про Сибігу, інколи контрольоване загострення «конструктивна ескалація» необхідна, щоб вийти з певного стану. Важливо, щоб наступним етапом був діалог (що і відбулося), а не загострення.

🔗 3. Також це ще одне підтвердження тези з минулого допису, що динаміка відносин найбільш конструктивна по лінії МЗС. Особливо зараз конструктивна окремо лінія Орбан-Ченцов.

Про Ченцова як з нашого, так і з іншого боку чув тільки позитивне. Зараз він намагається рятувати темп євроінтеграції, наскільки розумію, сприяє цьому і прем’єр Корецький, але аврал настільки великий, а наші інститути настільки атрофовані (особливо ситуація у ВР), що поки «без надії сподіваюсь». Особливо, коли пріоритет зараз отримати гроші, які вже мали бути, але зависли через невиконання реформ.

🔗 4. Деескалація з боку угорського МЗС свідчить про те, що, попри нинішню напружену динаміку, насправді їм теж цікаві відносини з Україною. Але, як в Україні є різні групи впливу на центри прийняття рішень, так само і в інших країнах.

Динаміка міждержавних відносин залишається нерівною, але є ознаки поліпшення у перспективі жовтня-листопада.

Resurgam ➰ Приєднуйся

#Teзо_box_cусіди

🇵🇱 Польща: Польща приєдналася до протиракетної коаліції з Україною

18 вересня Дональд Туск і Володимир Зеленський підтвердили, що Польща приєднується до створеної в липні Україною та дев'ятьма європейськими державами коаліції з розвитку спроможностей проти балістичних ракет. Раніше Варшава залишалася поза форматом, оскільки участь передбачає передусім промислову кооперацію. Однак після аналізу загрози, спричиненої зростанням ракетно-дронових атак з боку росії, створення нової протиракетної системи стало питанням безпосередньої польської безпеки.

Для України приєднання Польщі означає розширення кола держав, готових залучати власну оборонну промисловість до спільної роботи над протиракетними спроможностями, використовуючи український досвід протидії російським ракетам.

Водночас участь Варшави посилює регіональний вимір проєкту, адже протиракетна оборона України дедалі більше розглядається як частина майбутньої системи захисту східного флангу НАТО.

Яке значення це може мати для України?

Скоріш за все, цей крок розблокує для України використання залишків за програмою SAFE у розмірі 10–20 млрд євро, заперечення щодо чого раніше висловлювали у Варшаві. 

🇭🇺 Угорщина: Україна готує новий законопроєкт щодо прав угорської меншини за результатами переговорів із Будапештом про євроінтеграцію України

18 вересня Зеленський повідомив, що Угорщина передала Україні перелік угорських вимог у сфері прав національних меншин, виконання яких Будапешт пов'язує з відкриттям переговорних кластерів про вступ України до ЄС. За словами президента, уряди двох країн уже опрацювали кілька пунктів, а Кабмін має підготувати відповідний законопроєкт для внесення до Верховної Ради.

Детальний зміст майбутнього документа поки публічно не розкритий, однак переговори відбуваються на тлі прагнення Києва розблокувати вступні переговори з ЄС, у межах яких Угорщина порушує питання прав угорської меншини в Україні. Сам Зеленський заявив, що після зміни уряду в Угорщині відносини поступово «вирівнюються», хоча переговори залишаються складними.

Для України ключове значення полягає в тому, що конфлікт із Будапештом стосовно прав угорської меншини може поступово вирішитися. Якщо законопроєкт буде підготовлено та ухвалено, Київ отримає можливість прибрати угорське вето для переходу до практичної частини переговорів про членство в ЄС.

Яке значення це може мати для України? 

Це елемент підготовки до саміту лідерів, на якому буде спроба відкрити наступні переговорні кластери та перейти до наступного рівня нормалізації відносин. Попередньо треба буде дочекатись тексту законопроєктів, але фактично Україна закріплює те, що і так функціонує або має функціонувати в рамках євроінтеграції. У чому тоді ціль? Задовольнити політичну потребу Мадяра та позбавити орбанівську пропаганду одного з важелів впливу на українсько-угорські відносини, навіть після його поразки. 

🇨🇿 Чехія: Бабіш пропонує створити європейський аналог Patriot

17 вересня прем'єр Андрей Бабіш запропонував створити спільну європейську систему протиракетної оборони EuroPatriot, для якої країни Європи могли б об'єднати технологічні та промислові можливості за моделлю створення Airbus.

Бабіш прямо пов'язав свою пропозицію з уроками війни в Україні та необхідністю захисту від балістичних ракет, однак про безпосереднє залучення України до EuroPatriot не заявляв. 

Яке значення це може мати для України?

З одного боку, може здатися, що європейський аналог Patriot — це добре: більше можливостей в майбутньому для протиракетної оборони поза американським впливом. Але головним ризиком залишається питання, чи не є ініціатива Бабіша спробою відтягнути увагу та ресурси від українсько-європейського проєкту.

🇸🇰 Словаччина: Братислава приєдналася до створеної Україною Карпатської ініціативи та пов'язує її з українською відбудовою

18 вересня Словаччина підтримала підсумкову декларацію першого Карпатського саміту, започаткованого Україною, яка передбачає поглиблення співпраці у сфері європейської інтеграції, безпеки, енергетики, транспорту та економіки.

Держсекретар словацького МЗС Марек Ешток заявив, що Братислава розглядає майбутню відбудову України як можливість для словацьких регіонів і бізнесу та зацікавлена у розвитку транскордонних проєктів і транспортно-енергетичних зв'язків.

Для України це важливий сигнал на тлі складних відносин із Робертом Фіцо. Таким чином, Київ отримує можливість зміцнювати зв’язки зі Словаччиною через конкретні економічні інтереси та залучати словацьких гравців, зацікавлених у стабільних відносинах з Україною, навіть якщо між урядами зберігатимуться політичні суперечності. 

Яке значення це може мати для України?

Словаччина розглядає відбудову України як можливість реалізації комерційного інтересу, зокрема через фонди та кошти ЄС, які потенційно будуть спрямовані на ці цілі. Для України ж важливо, попри очевидну орієнтованість прем'єра Фіцо на дружні відносини з Кремлем, зв'язувати Братиславу наявними чи потенційними комерційними зв'язками для мінімізації негативних проявів дружби Фіцо з  Кремлем. Це особливо актуально на тлі наближення виборів у Словаччині у 2027 році, на яких чинний прем'єр може зазнати поразки.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇺🇸 Людина, яка славиться найбільш безглуздою схемою, добралась до Кремля: чому це вкрай небезпечно для України

Мова про спецпредставника президента США з питань Білорусі Джона Коула, який запустив фактично відомий процес у Білорусі «обмін ув’язнених на зняття санкцій» і нещодавно запевнив, що ця практика продовжиться. Безглуздість підходу полягає в тому, що санкції знімаються без зміни параметрів режиму і в обмін на ув’язнених, кількість яких режим може безперешкодно поповнювати.

Також Коул відомий спробами тиску на країни Балтії (особливо Латвію) з наміром послабити санкції проти Білорусі та забезпечити їй доступ до балтійських портів, щоб вирішити транспортну дилему калійних добрив, яких тепер потребують республіканці через торговельну війну Трампа з Канадою.

➡️ Так ось, Коул добрався і до Кремля, відомого експортера калійних добрив. Що цікаво, відбувається це після того, як він / США отримали відмову як від країн Балтії, так і від Лукашенка, про що нещодавно говорили з Вами.

В ефірі «Дождя» Коул заявив🗣:

«Так, ми починаємо працювати над темою російських політичних бранців. Списки є, але деталі не розголошуватимемо». 

Ситуація вкрай схожа на те, як він працював із Лукашенком, і це великий ризик, бо бранці, яких символічно випускали, завжди звільнялись під «щось».

❗️ Тому те, що Коул розпочав свою схему з того, з чого починав у Білорусі, — доволі небезпечний сигнал, який не можна недооцінювати.

Особливість і небезпечність ситуації у тому, що коли це подається, то весь час процесу акцент на звільненні в’язнів, що захищає Коула від критики основного предмета таких контактів, про який нам поки невідомо. А коли стає відомо, то відбувається банальна маніпуляція «ви проти щоб жертви були на волі? За їх свободу ми платимо невелику ціну». Але безглуздість цього, що для Кремля є понад 130 млн варіантів поповнення бранців.

Найбільш цікаво, що Коул повідомив, що у цьому процесі заручиться підтримкою. Здогадаєтесь кого? Нашого доброго знайомого Стіва Віткоффа.

➡️ І, що цікаво, з іншого боку теж відбулася цікава активізація. Не кого-небудь, а всім нам відомого друга Віткоффа — Дмитрієва, який летить до США для зустрічі з американцями (неважко здогадатись з ким).

❓Що відбувається?

Путін застосовує стару схему. Схему, якою, до речі, Кремль легалізовував зручного для себе посередника Віткоффа, коли той конкурував за трек перемовин щодо України-мосоквії з Кітом Келлогом. Тоді Кремль в обмін на посилення Віткоффа і як елемент збиття Келлога віддав американця Фогеля.

Зараз Кремль застосовує той самий механізм, щоб Трампу надати швидкі політичні бали напередодні виборів «звільненням політичних бранців», а в обмін отримати «щось».

🔄 Побічний ефект — це як мінімум посилення голосу Віткоффа, який потроху згасав перед більшою роллю Рубіо, втручаннями Реткліффа, порівняно з тим, що було на початку 2025 року. Основною ж причиною активізації Кремля, очевидно, є автоматичний відлік 30-денного періоду до початку дії більшої кількості положень закону Грема-Блюменталя.

Трикутник Віткофф-Дмітрієв-Коул буде щось вигадувати, що продати Трампу (особливо після зустрічі із Сі) і як парирувати іншим групам впливу Білого дому, які не поділяють такого рівня любові до диктаторів, як у Віткоффа. Використовуватись для впливу на Трампа буде мотив швидких медійних «успіхів» на тлі рейтингів республіканців, зумовлених політикою Білого дому. Питання в тому, що за це має отримати Кремль.

💬 Деякі представники в українській владі можуть продовжувати надавати легалізуючу завищену комплементарну риторику щодо Віткоффа, яка сприяє йому уникати медійно-суспільного тиску та є елементом посилення стійкості, але потім нехай не дивуються кейсам, подібним до Усманова, коли тривалий час надання поля стирає всі запобіжники, якими викручувались попередні роки.

Resurgam ➰ Приєднуйся

#ПочитатиНаВечір

Дайджест матеріалів Resurgam, які вийшли на resurgamhub та які ви могли пропустити ⤵️

Швеція після парламентських виборів у пошуках формули нового уряду (Експлейнер)

Автор: Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач Центру «Resurgam» з політики Північної Європи

Експлейнер присвячений підсумкам парламентських виборів у Швеції та викликам формування нової урядової коаліції. Автор розбирає особливості шведської парламентської системи (процедуру від'ємного парламентизму), аналізує причини успіху Лібералів і Партії центру на тлі просідання рейтингу Соціал-демократів і Шведських демократів, а також детально описує міжпартійний супереч за участю Лівої партії, який блокує створення коаліції Магдаленою Андерссон.

Доступна до прочитання: українською

—————————————————

Як суперництво Алжиру і Марокко перетворює Північну Африку на світовий енергетичний хаб
(Аналітична стаття)

Автор: Катерина Візіло, стажерка аналітичного центру Resurgam за напрямом Північна Африка

Аналітичний матеріал присвячений загостренню енергетичного суперництва між Алжиром та Марокко. Автор порівнює два конкуруючих мегапроєкти транспортування нігерійського газу до ЄС — суходільний Транссахарський газопровід через Алжир та морський проєкт «Нігерія — Марокко».

Доступна до прочитання: українською

—————————————————

Чому Південна Корея не озброює Україну? (Аналітична стаття)

Автор: Данило Москаленко, молодший аналітик Центру "Resurgam" за Азійсько-Тихоокеанським напрямком

Для України південнокорейське озброєння залишається недоступним через позицію держави щодо надання лише гуманітарної допомоги, виключаючи можливість надання летального спорядження. І хоча в лютому 2026 року з’являлися повідомлення, що Південна Корея розглядає можливість долучитися до ініціативи НАТО щодо допомоги у фінансуванні закупівлі американської зброї для України (PURL), країна і досі не ухвалила цього рішення через більше ніж пів року. Які ж причини даної політики і які вона має наслідки для безпеки Корейського півострова?

Доступна до прочитання: українською, англійською

—————————————————

Чи можуть ультраправі спровокувати де-факто розпад Шенгену? (Аналітична стаття)

Автор: Юліан Бардас, молодший аналітик аналітичного Центру Resurgam за європейським напрямком

Аналітична стаття присвячена загрозі ерозії та де-факто розпаду Шенгенської зони через міграційну кризу та тиск ультраправих сил. Автор аналізує, як помірковані уряди, перехоплюючи порядок денний популістів, роками використовують юридичні лазівки в Шенгенському кодексі для тривалого контролю на кордонах.

Доступна до прочитання: українською

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

🇭🇺 🇺🇦 Напруга між Сибігою та Мадяром: чому Україні критично було важливо провести межу

💬 Вчора відбулась онлайн-перепалка між міністром МЗС України Сибігою та прем’єр-міністром Мадяром.

➡️ Приводом стали останні висловлювання угорського прем’єра щодо меморандуму угорської MOL з українським Нафтогазом та відмова долучитися до формату Карпатської ініціативи. Щоб краще зрозуміти, що з цим робити — потрібно подивитися на позиції сторін і на те, як вони бачать цю ситуацію. Але одразу зазначу і далі поясню, чому з боку Сибіги реакція була правильною (хоч зазвичай я не прихильник твіттер-дипломатії).

Деталі ситуації, які важливо знати.

❓Як ситуацію бачать зі сторони Будапешту?

Багато хто сприйняв, що заяви Мадяра щодо меморандуму між MOL з Нафтогазом були суто адресовані Україні та обумовлені виключно ставленням до Києва. Але ситуація, якщо додавати місцевий контекст, трохи ширша. MOL — енергетична компанія Угорщини, де найбільшу частку має держава, але компанію фактично контролює минулий уряд Орбана. Тож Україна стає заручником розбірок між урядом Мадяра і проорбанівським керівництвом компанії.

Але однозначно Мадяр своїми висловлюваннями загрався, особливо зараз коли настає час «Ч» (і поясню чому далі). Внутрішньополітичні розбірки не мають перетворюватись на міждержавну напругу, особливо коли інша частина дипломатії між Угорщиною та Україною (переважно по лініях МЗС) станом на зараз конструктивно працює над рішеннями в рамках євроінтеграції.

Другий момент — ситуація з Карпатською ініціативою. Мадяр наголосив, що Угорщину і його вписали у цю ініціативу без попереднього узгодження чи консультацій і що це є неприйнятно🗣:

«Просто наведу приклад: “Привіт, ми сформували футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ти в ній, і тобі доведеться принести м’яч”»,

— прокоментував репліки Сибіги Мадяр.

Ключове тут «ми не знайомі» і «без узгоджень».

Щодо «без узгоджень». Тут Мадяр лукавить, бо на зустрічі був присутній голова посольств Угорщини, що вже є підтвердженням як мінімум попередніх процесів узгодження.

А «ми не знайомі» є цікавим індикатором та натяком на відсутність зустрічі між Зеленським та Мадяром. З українського боку цю зустріч логічно можна було провести на саміті в Карпатах, але можна припустити, що позиція Мадяра продиктована електоральними мотивами: зустріч на саміті «одна з...» не підпадає під той формат, який би хотів бачити угорець для «знайомства», де жестом має стати процес просування змін щодо нацменшин — угоди, яку Мадяр назвав влітку «історичною» і якою атакував Орбана, але де тепер очікування виборця є елементом тиску на Мадяра. Особливо тієї частки, яка дісталась у спадок від Фідес.

❓Як ситуацію бачать з Києва?

Дії Мадяра сприймаються як недружній акт. Попри те, що до певної міри, у рамках вигоди, яку дає урядування Мадяра для українських інтересів: відсутність блокування санкцій, антиросійська риторика і дії, план Угорщини щодо відмови від кремлівських енергоресурсів до кінця 2027 року, що завдасть кілька мільярдів збитків Кремлю — усе це корисно Україні. І з огляду на це Київ готовий зважати на певні «внутрішні мотиви Мадяра», породжені десятилітнім правлінням Орбана.

Але вчора було неприйнятне використання образу України у внутрішній боротьбі (між Мадяром та MOL). Не має бути політичного популізму, породженого на агресивній риториці щодо України, яка створює викривлення та нормалізацію «недружності» щодо України.

Тим паче, попри загальмованість українського уряду влітку, викликану відомими подіями, зараз віцепрем’єр з євроінтеграції Ченцов і уряд за сприянням Корецького дійсно вже не риторично, а останні тижні практично готують внесення «омріяних Мадяром законодавчих актів» (не поспішайте критикувати уряд, бо це все одно вимоги євроінтеграції в рамках Плану). І хоч перші зміни до законодавчих актів мали б бути винесені у вересні, про що заявляли посол України в Угорщині та натякав віцепрем’єр Корецький на зустрічі з Кос, ймовірно, це станеться тепер трохи пізніше через канікули в роботі ВР.

Але це не мало б бути критично, оскільки сам текст змін вже переважно готовий і пройшов оцінку угорської сторони, що підтвердила міністерка МЗС Аніта Орбан🗣:

«У сфері освіти українська сторона підготувала проєкт закону, який був розглянутий й угорськими експертами».

На сайті Кабміну є звіт й Ченцова за 22 вересня, у якому дослівно:

Уряд оновив відповідний План заходів, а погоджені кроки передбачають реалізацію заходів у сфері освіти до кінця 2026 року та у мовній сфері (моя примітка: тобто винесення має бути у жовтні-листопаді, щоб встигнути пройти читання) й сфері політичних прав у 2027 році. Робота ведеться у консультаціях із представниками національних меншин, Європейською Комісією та державами-членами (очевидно мова про Угорщину).

Зміни до закону про нацменшини є непопулярною темою в Україні, особливо з погляду електоральної логіки, але українська сторона хоч і з певним відставанням від раніше озвучених заяв — готується до них. І про це відомо Будапешту. І навіть якщо в Угорщині з тих чи інших причин не довіряють, що справа буде доведена до кінця, то недружня риторика Мадяра явно не спрощує завдання українській владі політично фіналізувати процес. Усе це цілком справедливо викликає роздратування з боку України.

Тобто з боку України це виглядає так: Мадяр очікуючи законодавчих змін в Україні (як реальні дії) для наступного етапу перезавантаження відносин (зустрічі лідерів), своєю ж риторикою вчора створює умови, які ускладнюють українській владі проведення цих змін і їх спроби донесення українському суспільству. Це про час «Ч».

При цьому виникає парадокс: Україна нормально працює з Угорщиною по лінії МЗС (Аніта Орбан) і зважає на цей характер визначення відносин, що, за моїми даними зараз позитивний, але наштовхується на сюрпризи з іншої сторони.

❓Чому реакція Сибіги є правильною?

Попри те, що повідомлення Сибіги є конфронтаційним, у цьому аспекті була необхідність окреслити межі. Навіть якщо списувати на недосвідченість Мадяра у зовнішній політиці, то те, що було, це вже інша категорія. Зіткнення національних інтересів щодо євроінтеграції — це одне. Це політичний процес тієї ж інтеграції. А риторика, яка була застосована Мадяром, — це вже інше. Це прояв недружнього акту щодо України, де країну використали у внутрішньоугорських розбірках, фіксуючи практики попереднього уряду.

⏩ Фактично використали в популізмі. І тут Мадяр загрався в політиканство з електоратом Орбана, коли угорський прем’єр хоче витіснити Орбана з MOL, але при цьому не втратити голоси проорбанівського електорату.

На даному етапі дії українського МЗС можуть бути в межах конфліктології елементом «конструктивної ескалації», яка використовується для окреслення меж і для того, щоб через загострення вийти на рішення (оголи нерв, щоб вивести на причину). Причину ми знаємо — значний вплив і електорат Орбана. Але треба, щоб у Мадяра не залишилось об’єктивних інструментів це приховувати.

Об’єктивним інструментом Мадяра є, для прикладу, апеляція до червневої угоди (нам це не подобається з позиції українців, але цей аргумент сприймається в ЄС).

➡️ Вибивання цього аргументу, тобто хоча б винесення у ВР (а виносити нам прийдеться у будь-якому разі, бо це в Плані інтеграції), позбавить Мадяра одного з аргументів перед ЄС.

Тож хоч це, з одного боку, не наша справа — робити Мадяра сміливішим перед власним електоратом, але наш інтерес провести його шляхом, де він буде вимушений або визнати саме перед ЄС, що він не конструктивний гравець, а цього він не може собі дозволити (а мені тоді визнати, що помилився в ньому), або зробити кроки, до яких потенційно готовий, але боїться, — початок поглиблення відносин з Україною з прагматичної площини.

Насправді ми теж у цьому зацікавлені. Ворогів зробити можна швидко та легко, значно більше мистецтво — створити умови перевести відносини із сірої зони у партнерську, особливо поки всі спроби не вичерпані.

Resurgam ➰ Приєднуйся

#виборчий_дайджест

🇫🇷 Франція

➡️ У Франції завершилося визначення всіх учасників для спільних праймеріз у лівоцентристсько-лівому блоці, де декілька партій визначать єдиного кандидата. Участь у праймеріз беруть Олів’є Фор, Жером Гедж, Сеголен Руаяльвід партії соціалістів (PS), Рафаель Глюксман від партії «Громадський простір» (PP) та Емануель Морель від «Республіканської та соціалістичної левиці».

Чому ці праймеріз важливі? Дві ключові причини.

📌 Перша причина — сильний кандидат від цього блоку матиме необхідну вагу, щоб відтягнути голоси від радикально лівого Меланшона і не пропустити його у другий тур.

📌 Друга причина — якщо у праймеріз переможе Глюксман, то він матиме не просто найбільшу ймовірність відтягнути голоси від Меланшона, а й поборотися за вихід у другий тур. Окремо писав, чому Глюксмана вважаю одним із найбільш проукраїнських кандидатів.

Найкращі конкурентні позиції на виборах має Глюксман, рейтинг якого 11–14% у разі висування. Значно гірші позиції у лідера соціалістів Фора, який має до 6%, але проблема в тому, що Фор спирається на партійний істеблішмент, і, попри те, що логічною виглядає перемога Глюксмана у праймеріз, сама форма праймеріз робить можливою перемогу менш логічного кандидата, але який спирається на партійний істеблішмент.

Хто буде йти від блоку партій єдиним кандидатом, стане відомо в середині жовтня.

➡️Окремо розпочалася боротьба за Брюно Ретайо, кандидата від «Республіканців». У минулому дайджесті ми з Вами обговорювали, що Філіпп розпочав тиск для об’єднання з ним. Але поки це на паузі. У боротьбу за Ретайо вступили «Національний фронт» Ле Пен через ексголову «Республіканців» Еріка Сьотті, який закликав створити «сильний правий блок», замість союзу із центристами. Але персона для тиску на Ретайо, ймовірно, обрана помилково, враховуючи скандал з яким Сьотті підтримав кілька років тому Ле Пен. Об’єднання Ретайо з Ле Пен критично посилило б другу, але поки це виглядає малоймовірно.

🇮🇹 Італія

В Італії продовжується просування нового виборчого кодексу, про який розмовляли минулого разу. Вийшла нова соціологія, вагомих змін в рейтингах від тих, що оглядали раніше, немає.

➡️ З позитиву — рейтинг зріс у центристській, проукраїнській партії Azione ексміністра Календи з 3,1% до 3,7%, і партія має тренд закріпитися над 3-відсотковим прохідним бар’єром. Позитив, бо голова партії чітко підтримує Україну та декілька разів особисто відвідував Київ, зокрема цього року. Для італійського парламенту чітко виражені проукраїнські партії — це доволі рідкісне явище, і чим більше їх буде, навіть в опозиції, тим краще.

🔄 З негативного — тренд росту рейтингу промосковського Ванначчі зберігається: остання соціологія показує на 0,5 вище на рівні 7,6%. Проблема в тому, що зростання рейтингу Ванначчі може унеможливити для Мелоні використання виборчого бонусу з додатковими депутатами та сенаторами у разі подолання 42% бар’єра (зараз правий блок Мелоні має 41%).

🇪🇸 Іспанія

Суєта в Сеуті перетворюється все більше на виборчу основу кампаній в Іспанії. Повідомляється про можливі повторні спроби прориву і підготовку до них, але як і друга спроба, яка відбулася за два тижні після всім відомих подій, була вже блокована, то з урахуванням уваги до регіону подібні повторні спроби, скоріш за все, також будуть заблоковані.

Але найбільш цікавим було перекидання відповідальності між урядом Санчеса та місцевою владою Сеути за події. Місцева влада Сеути звинувачує у бездіяльності уряд Санчеса, що призвело до кризи. Але натомість із документів, оприлюднених минулої середи, випливає, що Національна розвідувальна служба (CNI) через WhatsApp попередила керівника апарату представника уряду в Сеуті про «заклик» у соціальних мережах до здійснення «штурму через огорожу та море» на автономне місто 29 липня, напередодні масового в’їзду понад 70 000 мігрантів із Марокко, що є, власне, спробою перекинути відповідальність з уряду на неорганізованість місцевої влади в Сеуті.

Хоча, звісно, дивний підхід повідомляти ніби офіційну інформацію безпекового характеру через окремі переписки у WhatsApp.

Resurgam ➰ Приєднуйся

Лукашенко кинув Трампа перед виборами

Трамп і вибори

💬 Для будь-якого фермера чи агропідприємства важливими є фактори — ціни на пальне та ціни на добрива, особливо під час посівної чи збору врожаю. Фермери та сільська місцевість — це основа електорату Трампа та республіканців.

➡️ І ця основа страждає від високих цін на паливо, де залежно від штату бензин коштує від 4$ до 6$ за галон, що у 1,5–2 рази вище, ніж було до початку президентства Трампа. Відповідальність за це Трамп активно намагається перекинути на Україну, а не на наслідки власного провалу на Близькому Сході, але то інша тема.

А другий важливий аспект — це добрива. Значна частина калійних добрив надходить до США з Канади — близько 70–80%. Але через торговельну війну Трампа проти Канади ці постачання під ризиком як мінімум здорожчання, хоча в самій Канаді лунають навіть заклики заблокувати постачання (хоча це менш імовірно).

Тож «геніальність» політики Трампа напередодні виборів б’є по головних спонсорах та електоральній базі республіканців — фермерах і сільській місцевості.

Американо-білоруська гра «спіймай-обміняй»

Білий дім продовжує грати у гру з білоруським диктатором «спіймай-обміняй», де Лукашенко має фактично необмежену можливість поповнювати кількість політичних в’язнів з власного населення, які потім обмінюються на зняття чи послаблення санкцій проти Білорусі без будь-якої фактичної зміни чи демократизації поточного політичного режиму.

І саме під перші послаблення санкцій у березні 2026 року в обмін на звільнення 250 політичних в’язнів США зняли санкції з білоруських калійних добрив. А, для прикладу, 16 вересня Лукашенко звільнив ще 25 в’язнів як «жест доброї волі», а натомість США планують зняти санкції з підприємств «Лакафарба» і «Беллеспаперапрам».

У відповідь на значну критику з Конгресу та медіа щодо деструктивності такого підходу спеціальний посланець президента США з питань Білорусі Джон Коул, заявив:

«Ми ведемо наші переговори вже дуже давно, ці переговори триватимуть».

Але зміст в іншому.

🇺🇸 21 вересня Трамп урочисто анонсував майбутню угоду з Білоруссю щодо придбання великих партій калійних добрив🗣:

«Сполучені Штати працюють над укладенням масштабної угоди щодо закупівлі калійних добрив у Білорусі. Ціна буде значно нижчою за ту, яку ми зараз платимо Канаді, що є дуже гарною новиною для наших фермерів і скотарів», — заявив Трамп.

🔄 Але в Мінську відповіли, що, хоч вони й ведуть перемовини зі США, але вільних обсягів добрив для їх ринку немає🗣:

«Навіть якби ми хотіли десь постачати на інші західні ринки, цих обсягів просто не існує — все законтрактовано», — сказав Лукашенко.

Фактично цим Лукашенко підставляє Трампа перед виборцями республіканців і ще більше посилює критику щодо політики Білого дому стосовно Лукашенка. Очевидно, Трамп хотів протягом останніх тижнів перед виборами отримати від Лукашенка «калійну угоду», але мінський диктатор не поспішає і не підігрує Трампу.

Робить він це, щоб набити собі вартість, чи дійсно немає вільних обсягів — не настільки це важливо. Факт у тому, що найменший карась у диктаторській ієрархії, куди так старанно намагається потрапити Трамп, не підіграв тому у його електоральних мотивах.

Resurgam ➰ Приєднуйся

💬 Зняв відео про закон Грема-Блюменталя, але там не стільки про нього, скільки про три складові:

🔗 Чому саме мотиви Білого дому і навіть самого Трампа будуть захищати закон Грема-Блюменталя від повного деструктивного використання Трампом та від того, як він вміє все спотворювати.

🔗 Як можна грати на цих мотивах, зберігаючи тиск на Кремль.

🔗 Чому зараз критично важливо вчасно змінити підходи до взаємодії з Трампом, щоб знову його хоч на певний час посадити на стілець у потрібній кімнаті.

Тож кому цікаво, то запрошую до перегляду ❤

————————————————
🎞 Дивитись відео — https://youtu.be/NDAzyB7Xg1U
————————————————

Resurgam ➰ Приєднуйся

Умеров-тайм

💬 Аргументуєш, що зараз складаються можливості вибудувати кращий статус-кво, у тому числі щодо «чудової парочки» Віткофф-Кушнер. Що не треба давати їм бали під час виборчого процесу у США, особливо зараз тощо.

Що є десятки методів, як не підставляти офіційну позицію України, але досягати більшої критичності та тиску на Білий дім. Поступово, обережно. Через інсайди, статті, неформальну комунікацію, формуючи необхідне медійне поле, особливо щодо ефективності Віткоффа, виборювати кращу собі позицію в перспективі. Вікно Овертона є така штука. 

➡️ І гарним прикладом може слугувати стаття Kyiv Independent, яка привернула увагу американської преси до того, що Україна дедалі більше розчаровується в роботі Віткоффа, ну і так далі. І нехай війна та ефективність Білого дому на зовнішньополітичному треку для американців займає 4–5 місця, але воно все одно формує загальне уявлення за принципом «вода камінь …».

І тільки є це та інші ще реальні зрушення до більш сильного статусу-кво України, то Умеров 🗣:

«Стів чудово працює з нами. Ми не марнуємо час і зосереджуємося на пошуку рішень».

Навіть якщо запитали напряму з Axios, cкажи: не знав, не читав KI (бо не завдання голови СЗР спростовувати кожну публікацію у ЗМІ). Дай же настоятись, зафіксувати дискурс, візьми паузу на тиждень і потім спростовуй. 

Або якщо затисли з відповіддю — дай відповідь формалізмом: «Не знаю, про що ви. Вивчу. Працюємо. Процес складний, є позитив, є і проблемні моменти». Сотня форм і обертів знаходиться, коли треба піти від відповіді перед українцями, або сказати так, що нічого не сказати, а тут…

Якщо у голови СЗР немає бачення, як такі статті стратегічно можна використовувати в розрізі часу, чи може він просто не підтримує такий підхід, то точно це не має робити у словоформах-вилизуваннях образу Віткоффа. Людини, яка вважає найкращими подіями власного життя зустрічі з диктатором путіним, кількагодинні очікування в холі, чебуреки та багатогодинні лекції путіна. Диктатора, який вчиняє геноцидні дії щодо України та українців. Таке толерування Віткоффа як мінімум жахливе щодо почуттів українців.

Resurgam➰Приєднуйся

🇩🇪 Вибори в Німеччині: піти не можу залишитись

Вчора відбулися вибори в Берліні та Маклендбург-Передній Померанії (далі — М-ПП). З позитивного в Берліні ХДС Мерца випередили АфД, але при цьому прогнозовано поступилися Die Linke (Ліві). Загалом результат виборів і там, і там, не дозволяє АфД претендувати на управління земельними парламентами, навіть як уряду меншості. Промосковська партія Сари Вагенкнехт(BSW), не пройшла ні в Берліні, ні в М-ПП. Попри повну ідеологічну протилежність, у BSW не виключають підтримку АфД, тому й важливо, що не пройшли.

Але на цьому позитив вичерпується, і настає страждальна реальність для Мерца.

Вперше ХДС не проходить до земельного ландтагу.

У М-ПП партія Мерца набрала 4,93%, так і не подолавши 5% бар’єр. Цей результат сам канцлер назвав «катастрофою». Проблематично те, що ця катастрофа буде асоціюватися з канцлерством Мерца. Особливо коли медіа та експертне середовище Німеччини надавали вагомого значення цим виборам, посилюючи тим самим очікування і, відповідно, тиск на канцлера.

Мерц не збирається йти

Попри все, Мерц, спираючись на частину партійного істеблішменту, яка підтримала його раніше, після оголошення результатів вчора підтвердив, що він не збирається нікуди йти з посади 🗣:
«Я маю рухати нашу країну вперед. Реформи мають відбутись»,
— так канцлер відповів про відставку.

Позиція канцлера зрозуміла, але необхідно буде почекати декілька тижнів і подивитися, чи вплине результат у М-ПП на тих, хто раніше підтримав Мерца на закритому партійному зібрані тижнем раніше. Можливо, результат у Берліні, де ХДС більш задоволені результатом, знизить загальний тиск. Тут треба лише почекати, щоб зрозуміти, але персонально Мерц не збирається схиляти голову на політичну плаху. 

❓Які уряди будуть у Берліні та М-ПП?

➡️ У М-ПП, де для більшості необхідно 36 депутатів, дієвим варіантом є широка коаліція СДПН (29 мандатів) + Зелені (5)+ Ліві (5), або менш дієвий уряд меншості СДПН. 

➡️ У Берліні варіативність більша. Для більшості необхідно 80 депутатів. Щоб її досягти, Ліві (47 мандатів) мають залучити мінімум двох партнерів для більшості — Зелених (26) та СДПН (22). Теоретично можливий варіант більшості з ХДС (34), якщо вони долучать СДПН та Зелених, але цей варіант лише теоретичний через арифметику, політично він малоймовірний. І, скоріш за все, тим же ХДС навіть непотрібний.

З цікавого⤵️

📌 1. Явка на виборах була рекордною, що підсвічує поляризацію. У Берліні зросла з 63% до 74% порівняно з попередніми виборами. У М-ПП — з 71% до 78%.

📌 2. Основне джерело приросту голосів АфД серед тих, хто не голосував раніше, та тих, хто голосував уперше. У цих частках АфД мала від 40% і вище.

📌 3. У М-ПП цікавим ефектом є голосування з 16 років, оскільки у 2022 році знизили мінімальний вік, необхідний для голосування. Хоч частка цих виборців складає до 3% від усіх (але й група неширока лише 16–18), в електоральному плані ідея, яку просунули СДПН + Ліві у місцевому ландтазі, зіграла проти них самих, бо більша частина цієї групи проголосувала за АфД. Решта — дійсно за Лівих, СДПН і трохи Зелених. У Берліні спраювало у бік Лівих.

Але зміст у тому, що зниження вікової межі зрештою посилює ідеологічну поляризацію, розводячи виборців у ту чи іншу крайню позицію, що в загальному може зіграти злий жарт з політичною стабільністю і так демократій, які переживають кризу в інформаційну епоху.

Resurgam➰Приєднуйся