25 вересня, з вечора починається Суккот – свято, яке цього року триває до вечора 3 жовтня.

Суккот – починається 15-го числа місяця тішрей і триває сім днів, а дні між першим днем свята (за межами Ізраїлю – першим і другим) та наступним святом Сімхат Тора звуться холь-га-моед, «святкові будні». Головна заповідь свята – жити в сукці, курені з дахом із гілок, крізь який видно небо. Традиція сягає часів мандрів євреїв Синайською пустелею, коли, за переказом, Всевишній захищав народ хмарами слави, що супроводжували його в дорозі. Курінь при цьому асоціюють і зі Скинією. У сукці їдять, п'ють, приймають гостей, а за гарної погоди навіть ночують, хоча дощ чи стан здоров'я дозволяють від цих правил відступити.

Столовий символ свята – чотири види рослин: етрог (цитрон), лулав (пагін фінікової пальми), гадас (мирт) і арава (верба). У традиції їх тлумачать як алегорію різних типів людей: етрог має і смак, і запах, тому уособлює тих, хто водночас знає Тору й виконує заповіді. Лулав солодкий, але без запаху, – символ старанних у справах, але не в науці. Мирт пахне, але несмачний, – образ учителів, які самі заповідей не дотримуються. Верба ж позбавлена і смаку, і запаху. Об'єднані в один сніп, чотири рослини нагадують, що народ Ізраїлю єдиний попри всі відмінності між людьми.

Кожної ночі свята символічно запрошують до сукки одного з семи ушпізінів – біблійних гостей: Авраама, Ісаака, Якова, Мойсея, Аарона, Йосифа та Давида. Кульмінацією тижня є сьомий день, Гошана Раба, коли за традицією саме тоді остаточно скріплюється небесний вирок на новий рік, винесений іще в Рош га-Шана й Йом-Кіпур. Ночі напередодні прийнято не спати, а присвячувати вивченню Тори. За Гошана Рабою настає восьмий день, Шміні Ацерет, – формально вже окреме свято, яким завершується весь осінній цикл.

חג סוכות שמח – Хаг Суккот самеах

Religion and People | підписатися