#Будніфармацевта
Нещодавно колега поділилася кумедною історією зі своєї зміни.
«Вечір, черга, до каси підходить чоловік років сорока з дуже серйозним виразом обличчя. Мовчки простягає мені клаптик паперу з переліком якихось засобів. Дивлюсь на папірець – прочитати не можу. Але я звикла до того, що розібрати почерк лікаря часом важко. Тому кличу на допомогу колегу, вона намагається прочитати – не виходить.
Звертаємось до завідувачки, вона довго крутить папірчик в руках, повертає до світла і врешті-решт виносить вердикт: «Роздивилась лише одне слово – «масло», але яке…».
І тут чоловік раптом хапається за голову, починає нишпорити по кишенях, знаходить папірець, схожий на попередній та віддає нам. Почерк той самий, але я змогла прочитати одне слово – і це була назва ліків! Колеги допомогли з розшифровкою, а чоловік довго вибачався: дружина дала йому два списки: один до аптеки, інший – до супермаркету. А він переплутав, тому що сам не зміг прочитати, адже його дружина – лікар!».
У вас так було?
Post #7432
803
- 👍 12
- ❤ 1