Майже в кожної людини є частина себе, яку вона показує дуже обережно.
Більш чутлива. Більш залежна. Більш зла. Більш жива.

І часто є внутрішній страх: якщо це побачать - мене відштовхнуть.

Тому ми вчимося контролювати себе, дозувати емоції, бути зрозумілими, комфортними, передбачуваними.

Але ціною цього іноді стає відчуття внутрішньої самотності.ю, бо якщо люблять лише «відредаговану» версію тебе, складно повірити, що люблять по-справжньому.

Близькість завжди містить ризик бути побаченим, і водночас саме в цьому ризику народжується можливість справжнього контакту - не між ролями, а між живими людьми.