Декому особливо тривожно саме тоді, коли все добре. Після теплої зустрічі, близькості, радості чи спокою всередині раптом з’являється напруга. Наче психіка не може повністю розслабитися і чекає, що зараз щось зіпсується.

Це складне переживання про яке рідко говорять відкрито, бо соромно зізнатися: мені важко витримувати щастя.

Часто за цим стоїть досвід, у якому хороше було нестабільним, де за теплом приходив холод, за близькістю - віддалення, за радістю - розчарування.

І тоді психіка перестає довіряти спокою, вона ніби весь час готується до втрати.

Тому іноді людина сама віддаляється, охолоджується або починає шукати проблеми там, де їх ще немає.

Не тому, що не хоче бути щасливою, а тому, що щастя теж потребує внутрішньої витримки.