Не всі почуття легко проживаються, і є ті, за які ніби соромно.
Злість на близьких. Заздрість. Образа, яка не «вписується» у правильну картину.

І тоді людина починає боротися не лише з почуттям, а й із собою. Намагається «не відчувати», «бути кращою», «реагувати правильно»…

Але почуття не зникають від заборони, а вони лише ховаються глибше. Сором робить їх ще більш ізольованими.

Парадокс у тому, що саме прийняття своїх складних емоцій знижує їхню інтенсивність.

Це не означає діяти під їхнім впливом, а дозволити їм бути поміченими.

Так як психіка не стає здоровішою через ідеальність. Вона стає ціліснішою через чесність.