Буває відчуття, яке важко пояснити. Бо наче нічого не сталося, ніхто нічого не сказав, але всередині є тиха провина.

Вона не має конкретної причини та не прив’язана до якоїсь ситуації, але присутня як фон.

Таке переживання часто формується там, де колись відповідальність була розмита. Де потрібно було відповідати не лише за себе, а й за чужі емоції, настрій, стан…

І тоді виникає внутрішня установка: якщо комусь поруч погано, можливо, це через мене.

І з часом це стає автоматичним. Людина ніби постійно перевіряє себе: чи я не зробив щось не так?

Повернення до реальності починається з розділення: що справді моє, а що - ні. Бо не все, що відчувають інші, має відношення до тебе. Нагадуй про це собі.