Після болю довіра вже не така, як раніше, але людина може хотіти близькості, але водночас відчувати напругу. Наче частина її тягнеться вперед, а інша - стримує: «обережно».

Розчарування залишає слід. Воно змінює сприйняття, робить уважнішим до сигналів, іноді - надто уважним.

З’являється бажання перевіряти, контролювати, не відкриватися повністю. Щоб не повторити той самий досвід.

І це зрозуміло. Психіка намагається захистити.

Але повна безпека в стосунках неможлива. І довіра завжди містить у собі ризик.

Поступове повернення до довіри - це не про різкий стрибок. Це про маленькі кроки, де людина дозволяє собі знову бути в контакті, не втрачаючи при цьому себе.

Бо довіра - це не гарантія, що не буде боляче. Це готовність жити, навіть знаючи, що можеш зіткнутися з болем