Деякі люди звикають зменшувати себе - говорити тихіше, відчувати обережніше, менше хотіти, менше займати місця. Не тому, що їм нічого сказати - а тому, що є страх: якщо я буду справжнім, мене стане «забагато».

Забагато емоцій, забагато реакцій, забагато потреб…

Цей страх часто з’являється там, де колись за прояви було соромно або небезпечно. Де хтось поруч не витримував інтенсивності, і доводилося підлаштовуватися.

І тоді формується звичка: краще трохи себе зменшити, ніж ризикнути втратити контакт.

Але разом із цим зменшується і живість. І радість. І відчуття себе. І інші почуття, які стають неможливими…

Поступово можна вчитися займати своє місце. Бо справжня близькість витримує обсяг. І ви обовʼязково знайдете своїх людей