Ми можемо навіть не помічати, як часто порівнюємо себе з іншими

Чийсь успіх, зовнішність, темп життя, рішення - усе це стає невидимою шкалою, за якою ми оцінюємо себе.
І майже завжди ця шкала працює не на нашу користь

Порівняння створює відчуття постійного запізнення. Ніби хтось уже живе краще, правильніше або швидше.
І тоді власне життя починає здаватися недостатнім.

Але порівняння рідко буває чесним. Ми бачимо чужий результат, але не бачимо їхнього досвіду, втрат, сумнівів і довгих пауз.

Коли людина повертає увагу до власного шляху, з’являється інше відчуття - не змагання, а рух.