Потреба в захопленні

Дехто гостро потребує, щоб ним захоплювалися, щоб помічали, хвалили, підкреслювали особливість.

І якщо цього немає, то тоді з’являється відчуття порожнечі.

Це часто про нарцисичну рану, про нестачу раннього підтвердження: «ти цінний», «ти особливий», «я бачу тебе».

Коли цього було замало, доросла людина продовжує шукати цей погляд - у партнерів, у роботі, в соціальних мережах.

Захоплення ніби дає відчуття існування, а його відсутність - відчуття, що мене немає.

Але зовнішнє захоплення ніколи не закриває внутрішній дефіцит повністю. Бо справа не лише в оплесках, а в глибокому досвіді: чи мене можна любити і без досягнень?

Іноді найскладніше - дозволити собі бути цінним без сцени.