Страх радості

Про тривогу говорять багато. Про сум - теж. А от про страх радості майже ніколи.

Радість може лякати не менше за біль. Бо за нею часто стоїть очікування втрати: «зараз добре - значить, скоро стане погано». Особливо якщо в досвіді було різке падіння після щастя, знецінення або покарання за прояви радості.

Тоді людина ніби пригальмовує себе: не дозволяє радіти повністю, не святкує, не ділиться хорошим. Начебто обережність. А насправді - спосіб не прив’язуватися, щоб потім не боліло так сильно.

Але психіка не може жити лише в режимі стримування. Непрожита радість так само накопичується, як і непрожитий біль, і з часом перетворюється на внутрішню порожнечу.

Дозволити собі радіти - це не наївність. Це сміливість жити та відчувати різні почуття