Тиша всередині як сигнал, а не порожнеча

Іноді люди скаржаться на внутрішню порожнечу. Кажуть, що нічого не відчувають, ніби відключилися від себе. Це лякає, бо здається ознакою втрати сенсу або емоційної «поломки».

Але дуже часто ця тиша - не відсутність почуттів, а їх перевантаження в минулому.

Коли емоцій було забагато і не було поруч нікого, хто допоміг би їх витримати, психіка навчилась вимикатися.

Це захист, а не дефект. Спосіб вижити, коли було надто боляче, страшно або самотньо. І хоча ззовні це виглядає як холод або відстороненість, всередині часто багато невисловленого.

Повернення до відчуттів не відбувається різко. Воно починається з безпечного контакту, з поступового дозволу знову щось відчувати.

Тиша не ворог - вона повідомлення, яке потребує уважного слухання.