Чому так складно радіти успіхам інших

Коли поруч хтось досягає більшого, ніж ми, усередині може з’являтися не радість, а глуха напруга.

Заздрість, знецінення, думка «йому просто пощастило» або «це ненадовго». І за це часто соромно.

Але заздрість - не про злість на іншого. Вона про біль у собі. Про ті частини життя, які не склалися, не реалізувалися, були відкладені або заборонені. Успіх іншого ніби підсвічує наше власне «не вийшло».

Особливо важко радіти, якщо в дитинстві любов була умовною: хвалили за результат, порівнювали, ставили в змагання. Тоді чужий успіх автоматично переживається як загроза - ніби ресурсу на визнання і цінність на всіх не вистачить.

Здатність радіти за іншого з’являється там, де є контакт із власними бажаннями. Де людина не зрадила себе остаточно. Бо тоді чужий успіх не принижує - він нагадує, що шлях можливий.