Коли спокій викликає провину

Буває дивне відчуття: наче все добре, а всередині — тривога і вина.

Ми звикаємо жити в напрузі, постійній зайнятості, переживанні за інших. І коли раптом з’являється спокій, тиша, відсутність проблем — це починає лякати. Ніби ми щось упускаємо, ніби не заслуговуємо на цей стан.

Часто за цим стоїть переконання: щоб бути цінним, треба страждати, напружуватися, доводити. Спокій здається підозрілим, а радість — нетривкою. Тоді людина мимоволі повертає себе у звичний стрес.
Навчитися витримувати спокій — окрема внутрішня робота. Це дозвіл жити без постійного внутрішнього іспиту. Без потреби бути корисним щосекунди.

Спокій — не лінь і не слабкість. Це стан, у якому життя нарешті може дихати.