💭 «Самий страшний бій був під час оборони міста Бахмут у лютому-березні 23-го. Тоді велась найінтенсивніша робота за всю історію нашої артилерії. Хлопці щодоби випускали по 300-400 снарядів. Тільки й встигали їм підвозити БК... Вогонь вівся цілодобово без перестанку. Але грамати витримували – американські М119, напевно, одні з найкращих, що існують», – із захватом пригадує заступник командира з артилерії 2 механізованого батальйону 67 ОМБр Андрій «Лом» Джулай.

💭 «Були постріли, коли, умовно кажучи, ворог заходив у підʼїзд, і гармаші умудрялися з другого-третього пострілу влучити, як кажуть, «в лузу», – розповідає артилерист про майстерність побратимів, які з відстані 8-10 км могли попасти прямо у вікно багатоповерхівки в Бахмуті й влучним пострілом з гармати знищували снайпера чи оператора дронів.

Наша розмова про те, як рік за роком, напрямок за напрямком артилерія проходила свій шлях розвитку: участі в запеклих боях й подавленні ворожих штурмів, знищенні великої кількості техніки окуп@нтів, підтримки й захисту піхоти та роботи вже в сучасних умовах ведення бойових дій і застосування ворогом дронів.

💭 «Наші артилеристи дуже круті: від водіїв до номерів обслуги, навідників, командирів гармат. Наприклад, корегувальники навіть випрацювали свою технологію: одразу обома руками займалися як кутом довороту гармати, так і висотою підйому ствола. Тільки уявіть: це донедавна цивільні люди, які добровільно прийшли у військо, опанували фах. Хтось був приватним бізнесменом, хтось митним брокером, хтось водієм, учителем, – пишається Андрій, який до великої війни теж мав цивільну роботу – працював в міжнародному аеропорту «Бориспіль». – Це звичайні прості українські козаки, які захотіли захищати Україну. Саме головне – бажання. А коли є бажання – буде й результат».

📱Повне інтерв’ю дивіться на нашому YouTube каналі.

https://youtu.be/B1gU_L0cuWY?si=4lGQ-fO4JmxcNefR

👍🏻 Підписуйтесь, щоб першими знати правду.

#СухопутніВійська #67ОМБр #ЗСУ