***
Я кожен раз читаю її вірші.
І я не вірю, що її нема.
Так трагічно, так красиво і прекрасно.
А душа ввійшла у вічність.
Можливо, все не так, як нам здається,
А я вірю у реінкарнацію.
І вона зараз там, біля тебе,
Хоч ти це навіть не прочитаєш ніколи.
Я думала ти прекрасний всередині,
А все це так смутно,
На душі навіть млосно від спогадів.
Я не вірю в це все, що зараз є,
Я не вірю у те, що ти десь далеко,
А я ніколи не дізнаюсь як в тебе справи.
Можливо, не варто,
Але я щораз згадую тебе,
А як мені дізнатись про тебе?
Ніяк, тому я застрягла в минулому.
Можливо, ти щасливий, і це добре.
А поки я тут живу своїм життям,
Але не можу не згадувати про тебе.
Але ми ще зустрінемось, я вірю.
Так, можливо, не сьогодні
І не завтра.
Але в наступному житті ми будемо двома котами,
Які будуть разом до смерті.
Я сірою кішкою,
А ти чорним котом.
Мабуть, лиш так ми зможемо бути разом,
В своєму котячому житті.

16.08.2026