***
Серце болить невимовно,
Тужачи за твоїми очами,
Тужачи за твоїм сміхом,
Тужачи за твоїм голосом.
Я його вже ніколи не почую,
Я вже тебе не побачу,
Та в мріях будеш жити ти вічно,
А снити буду тобою довічно.
Мабуть, не судилось нам бути з тобою,
А серце моє льодом покрилось.
Та мабуть, тобі добре десь там,
І я в це вірю,
Та ти не уявляєш яка я наче нежива,
Коли думаю про тебе,
Але це буває так сумно...
Можливо, ми зустрінемось лише у снах,
Та я буду щораз більше чекати ночі.
А поки серце болить,
Голова зайнята навчанням.
Мабуть, це все таке несправжнє,
Бо я не вірю що тебе тут нема,
А я готова кричати в пустоту твоє ім'я.
А воно таке рідне, таке тепле
Таке...ніжне.
Та водночас я здригаюсь щораз,
Коли хтось його вимовляє,
А є сотні інших людей з таким іменем,
А я їх оминаю,
Бачачи не ті очі,
Бачачи не те волосся,
Не той голос...
Тому поки ти десь там,
Я не знаю що з тобою,
Але давай зустрінемось у снах?
А я буду завжди живою.

09.09.2026