— Шановні гості... Ми раді вітати вас на цьому величному святі, де сьогодні, перед обличчям неба й близьких, укладається непорушний союз двох шанованих родин. Союз, заснований на зрілості, глибокій повазі та спільній долі...

Кожне його слово б’є по вухах своєю вивіреною офіційністю. Жодних ліричних спогадів, жодних згадок про «молодість» чи «перше кохання». Текст повністю перекроєний. Ведучий веде церемонію так, наче цей шлюб — давно продуманий, зважений крок двох дорослих людей.

Я стою непорушно, відчуваючи, як заспокійливі таблетки остаточно беруть мій розум під контроль. Паніка відступає, залишаючи замість себе дзвінку, скляну порожнечу. Я дивлюся крізь фату на профіль чоловіка, який тримає мою руку.

Шоу для преси та гостей почалося. Нам залишилося тільки підписати вирок.