🤩🤩🤩🤩
Ловча стояла коло вікна, розчинивши штору, і не могла відірвати погляд від повільного танцю сніжинок, що опускалися на дерева за вікном.
— Веспер… – покликала вона. — Подивися.
Веспер підійшла тихо, притискаючи Луну до грудей. Веспер зупинилася поруч із Новою, і в ту ж мить завмерла.
— Це... сніг?
Нова кивнула, захоплена так само, як і дружина.
Веспер подалася ближче до скла, і Луна злегка ворухнулась у неї на руках.
— Її перший сніг, – сказала Веспер. — І… наш перший сніг разом.
— І наш перший справжній зимовий вечір як сім’ї, – доповнила Нова.
Луна тихенько зітхнула уві сні, і світ навколо ніби зупинився, дозволяючи їм трьом злитися з вечором, з теплом каміна й з цим снігом. За вікном пухкі пластівці повільно танцювали у повітрі, наповнюючи ніч світлом і тишею.
А в домі, в обіймах одна одної, вони відчули те, чого не вистачало стільки років: справжній спокій.
😨 мій хедканон – у них є будиночок за містом, куди приїжджають тільки на свята або на канікули. бо пам'ятаємо, що Веспер далеко від міста довго не жила б ;)
#замальовка