🤩🤩🤩🤩

Ловча стояла коло вікна, розчинивши штору, і не могла відірвати погляд від повільного танцю сніжинок, що опускалися на дерева за вікном.

— Веспер… – покликала вона. — Подивися.

Веспер підійшла тихо, притискаючи Луну до грудей. Веспер зупинилася поруч із Новою, і в ту ж мить завмерла.

— Це... сніг?

Нова кивнула, захоплена так само, як і дружина.

Веспер подалася ближче до скла, і Луна злегка ворухнулась у неї на руках.

— Її перший сніг, – сказала Веспер. — І… наш перший сніг разом.

— І наш перший справжній зимовий вечір як сім’ї, – доповнила Нова.
Луна тихенько зітхнула уві сні, і світ навколо ніби зупинився, дозволяючи їм трьом злитися з вечором, з теплом каміна й з цим снігом. За вікном пухкі пластівці повільно танцювали у повітрі, наповнюючи ніч світлом і тишею.

А в домі, в обіймах одна одної, вони відчули те, чого не вистачало стільки років: справжній спокій.

😨 мій хедканон – у них є будиночок за містом, куди приїжджають тільки на свята або на канікули. бо пам'ятаємо, що Веспер далеко від міста довго не жила б ;)

#замальовка