— А якщо я хочу зайти далі? — притиснув за талію сильніше.
— Я не дуже люблю виправдовуватись.
— Я не це спитав.
Відстань між нашими губами скоротилась до кількох сантиметрів. Я чув грішний подих, від якого збудження пробуджувалось так глибоко, що кістки почали бриніти.
— Мені не хочеться бути заміною.
— Ти ніколи нею не була, — хрипло сказав. — Я бачив, на що ти здатна. Мене це не лякає. Ти мене не лякаєш.
— А моє минуле?
Ніжний дотик ліг на моє плече. І я остаточно втратив контроль, схопивши її талію обома руками й висадивши на стільницю. Долонею схопив за потилицю, притулявся лобом до її.
— Я хочу вогняну богиню, яка спалює все на своєму шляху. Якщо ти хочеш знищити мене — ось я. Бери мене. Або відштовхни зараз. Поки я можу зупинитись.
В її очах була ціла палітра емоцій, за які я готовий був вилити душу в бездонний котел пекла.
Сумнів. Благання. Жага.
— Ти не знаєш, про що просиш, — вона невагомо торкнулась губами моїх.
— Так покажи мені.
Під моїми повіками заграли салюти, які розходились струмом у кожну клітинку тіла. Але владний, загарбницький дотик її губ, які відкрились для поцілунку, остаточно вимкнув мій мозок.