Його Величність король Мелетіс повільно підвівся, спустився до нас по сходинках зі свого підвищення і зупинився так близько, що я бачила кожну зморшку на його обличчі і шалений гнів в синіх очах. Він придивився до мене пильніше й скривився.

— Розслідування тягнеться дуже довго, — кинув він, навіть не озирнувшись на Шааха і наближаючись до мене. — У столиці вже говорять про безпорадність моїх королівських детективів. Народ обурюється і боїться. Адже кожен перевертень під загрозою. Та Чорнорука, крім того, мене вже теж почала дратувати! Шааху, ти повинен розібратися швидко і бажано до кінця місяця, до святкування і королівського балу. Якщо ти не знайдеш убивцю Суора до того дня, то я знайду нового начальника Таємної служби. Твої вороги давно чекають на твою відставку, чи ж тобі про це не знати? — король обійшов мене по колу, розглядаючи, як дивовижну тваринку, в потім поглянув на Шааха. І цього разу його голос трохи пом'якшав. — Я знаю, що ти дуже чесний і принциповий, і ніколи не покараєш невинного, завжди маєш залізні докази для всіх злочинців. Саме це й дратує твоїх недоброзичливців, але саме це я й ціную в тобі. Мені не потрібні страти і покарання, аби просто були, мені потрібна справедливість і правда. Шааху, ця справа повинна бути завершена швидко. Крім того, це стосується твоєї зграї, твоєї сім'ї…

— Даю вам слово, Ваша Величносте, що до королівського балу я точно знатиму ім'я вбивці і вона чекатиме страти, — присягнувся Шаах, і в його голосі прозвучала величезна відданість і повага. — Або я знайду справжню злочинницю, або заговорить ця таверниця, і я доведу, що вбивства чинила вона, але матиму вже точні докази...

https://booknet.ua/book/nebezpechne-kohannya-alfi-b460416