НЕ ПРОПУСТІТЬ
— Ти знав? — нарешті видавила я.йже беззвучно. Сміх вийшов огидним і болючим.
— Ні, — коротко відповів він.
Я засміялася — коротко, ма
— Ні. Звичайно. Просто так співпало. Ти відвіз мене до себе, напоїв кавою, дивився, як я сплю… і випадково виявився моїм першим партнером на камеру.
— Еллі.
— Не називай мене так.
Він повільно видихнув.
— Я не знав, — повторив він тихіше. — Коли побачив тебе тут… я теж не одразу повірив.
— Але ти тут. І я тут. І через десять хвилин нам скажуть починати.
— А ти? — перебив він різко. — Ти сиділа в мене на кухні, пила каву і брехала про «просту роботу». Думаєш, мені було легше?
📖Книга: «Не дивись»
✍🏻Автор: Світлана Романюк
Посилання на книгу ⤵️
https://booknet.ua/book/ne-divis-b459044
