Деякі місця залишаються з нами навіть тоді, коли повернутися до них уже неможливо. Для Олесі це прадідова хата — із садом, пасікою, родинними історіями й цілим дитинством, проведеним поруч із прадідом Андрієм🐝
Тепер дорогу туди щоразу знаходить пам’ять. Запах крему «Арко», жасминовий чай чи смажена капуста повертають героїню до окремих епізодів, із яких поступово складається історія кількох поколінь її родини. Цими спогадами вона ділиться з чоловіком Данилом, знайомлячи його зі світом, у якому сама колись виросла.
🖌Дизайн обкладинки: Ірина Комащук
«Журавлі, віхалка й абрикосова теніска» Мар’яни Осадчук — тепла родинна історія про пам’ять як особливу форму спадку. У дописі — кілька цитат із книжки, щоб познайомити вас із нею трохи ближче👆🏻
Post #6599
1.6K








- ❤ 27
- 😍 6
- 💋 2