Не скажу, що книга читається на одному диханні, але вона варта уваги.
"Бенджамін і Гелен Раски немов створені одне для одного. Ексцентричні напіввідлюдники, що мають статус небожителів і небачені статки. Він — орудар на фінансовому ринку, вона займається доброчинністю. Аж раптом у Гелен зроджується тривожність, проростаючи безладними монологами. Чи Бенджамін слухатиме? Чи зможе витягти дружину з мороку божевілля? Про смерть героїні з перших сторінок роману «Зобов’язання» такого собі Гарольда Веннера свого часу дізнався мало не весь Нью-Йорк."
Анотація не передає головної фішки книги — її структури. Не хочеться розкривати деталі, бо це якраз той випадок, коли особливо важливо читати без спойлерів.
Спочатку все виглядає доволі звично і не надто захоплює, але вже з другої частини починаєш розуміти: тут щось значно глибше. З’являється відчуття головоломки, яку поступово складаєш, намагаючись розібратися, що ж насправді відбувається.
Роман побудований через кількох оповідачів, і одна й та сама історія відкривається з різних боків. Завдяки цьому текст стає багатошаровим і змушує постійно сумніватися 🤔
Тематика — капітал, фондові ринки, великі гроші, влада, маніпуляції. Місцями текст перевантажений відповідними деталями й термінами. Але за рахунок розкриття психології персонажів і літературної гри книга тримає увагу.
«Це ж треба, щоб так легшало, дізнавшись, що мали не за тих себе й когось»
«Він здавався більше стурбованим своєю самотністю, ніж моєю відсутністю».
«Свою освіту ми починаємо ще за три покоління до нас!»
Оповідь не дуже емоційна і не надто динамічна, але саме інтелектуальна складова робить її цікавою. І чим далі читаєш, тим цікавіше 🔥
Якщо любите складні романи, де потрібно думати, аналізувати і «складати пазл» — вам, скоріш за все, зайде.
#кт_відгук
Книготерапія 📗Підписатись