Отримала свій перший випуск артбуку Telegraf №5 «Бути Собою» від Projector — про силу й свободу залишатися собою у мінливому світі. Про те, що робить нас справжніми й живими.

У випуску чотири великі розділи: «Бачу», «Чую», «Торкаюся» і «Думаю». І це ціле дослідження нашого досвіду, смаків, спогадів і того, як усе це формує нас.

Гортаю його сторінки й залипаю! Так цікаво все зроблено, що хочеться роздивлятися кожну дрібницю. А ще стільки всього, що викликає ностальгію в дитини 90-х ⬇️

Українські мультфільми, журнали «Барвінок» і «Пізнайко», бегемотики з кіндер-сюрпризів, тамагочі, тетріс, гра «Сапер», подвійні листочки, вкладиші, турбо, старі гроші, монетки, жетони метро…

Подумала, що можна не лише самій згадувати дитинство, а й показувати доньці, чим ми колись захоплювалися, у що грали й що збирали. Вона любить слухати про таке, а тепер мені є чим це проілюструвати. Тож будемо розглядати журнал разом — і, підозрюю, не один вечір.

Ще є дуже цікавий розділ із тканинами, оголошеннями та іншими вставками. Навіть поліетиленовий пакет BMW знайшов своє місце!

У розділі «Думаю» зібрано дев’ять есеїв про те, ким ми є і ким себе бачимо. Серед авторів — Олександр Михед, Ірена Карпа, Анна Грувер, Віктор Шкурба, Олександра Корчевська-Цехош, Нонна Старущенко, Віра Курико, Анна Карнаух і Дмитро Кулеба. Обов’язково читатиму 🔥

І ще одна цікава деталь: у випуску вісім різних обкладинок. Можна обрати ту, яка найбільше відгукується саме вам.

Коротше, Telegraf №5 «Бути Собою» — це той випадок, коли видання хочеться не просто читати, а роздивлятися, досліджувати, рефлексувати й обговорювати. Я поки на етапі залипання на картинках, а далі буде читання есеїв.

Книготерапія 📗Підписатись