Якщо мені потрібно було б описати цю книгу у двох словах, то напевно я б сказала, що це «легкий жахастик». Книга написана простою мовою, досить динамічна, з цікавим сюжетом:
Меллорі Квінн виходить з реабілітаційного центру та влаштовується нянею в родину Максвеллів. Вона задоволена своєю роботою, нарешті відновлює фізичну форму й досягає стабільності в житті. Дівчина має доглядати за п’ятирічним сором’язливим хлопчиком Тедді. Він завжди носить із собою олівці та альбом для малювання, де зображує дерева, кроликів, повітряні кульки. Але одного разу в альбомі хлопчика з’являється моторошний сюжет. Темний ліс і чоловік, який тягне тіло мертвої жінки. Малюнки Тедді стають дедалі зловіснішими. Де п’ятирічна дитина могла бачити такі криваві картини? Меллорі здогадується, що хлопчик став свідком чогось жахливого. Усе це скидається на якесь божевілля. Те, що дівчина побачить на наступному малюнку Тедді, змусить її захлинутися мовчазним криком…
Як на мене, історія не настільки моторошна, як здається після анотації. А ще я не побачила в ній глибини, рефлексій. Тут немає цікавих думок чи формулювань — тому сьогодні цитат не буде 😭
Недолік це чи ні — вирішувати вам. Я дуже полюбляю такі речі в книжках. З іншого боку, іноді хочеться відпочити, особливо не думати й поринути в цікавий екшн. То це саме той випадок.
🎨 Головна фішка книги — малюнки, якими вона доповнена. Якби їх просто описували, ефект був би не той.
Мій підсумок: цікаво, варто почитати для відпочинку мозку, але не очікувати глибини, виникнення роздумів та емоцій.
Оцінка: ⭐️6 /10