Мені здалося, що ця книга розрахована на підлітків, і я б радила її саме цій аудиторії. Впродовж читання в мене постійно виникало бажання, щоб колись її прочитали мої діти. Хоча і дорослі можуть знайти тут щось для себе, особливо якщо знаходяться в кризі.
👧Тут вже немає Джона, і вся увага сконцентрована на Ханні, 15-річній дівчині, яка живе в неблагополучній родині. Їй здається, що світ — ворожий, а її походження визначає яким буде все подальше життя.
Але автор показує, що вибір є завжди:
"Ніхто не обирає, де чи ким народитися, мала. Але з віком розумієш, що саме ти обираєш, де та з ким залишитись."
"Дія перша. Зроби вибір. Дія друга. Живи реальністю, пов'язаною з цим вибором."
Книга надихає на зміни та нагадує, що ніколи не варто здаватися:
"Прогрес — не пряма лінія вгору. Ми не стаємо на 1% кращими першого тижня, на два відсотки — другого, на три — третього. Прогрес відбувається стрибками."
Також автор підкреслює, що ми є відображенням того, як самі себе визначаємо:
"Те, що ти говориш собі, підсилює те, ким ти є або не є."
Останнє, мабуть, треба написати десь на лобі — принаймні тим, хто схильний до самокритики або звик постійно себе принижувати через те, що так робили його батьки чи партнер. Вважаю, що це дуже важливий інсайт — хоч і не радикально новий.
Тож на мій погляд, четверта історія набагато сильніша від третьої.
#кт_радить
