Сьогодні відбувся обмін. Ще 160 наших людей вдома.

Кожен раз я думаю, що мене вже важко пробити на емоції, але кожен раз в мене сльози на очах від наших людей.

Всю дорогу від кордону до Чернігова безперервний потік людей з прапорами.
Старі, молоді, здорові і хворі. Водії з тракторів, автівок та маршруток, всі зупиняються помахати і привітати наших хлопців, які після довгих років тортур і полону повертаються.

Потім проїздить колона і люди бережно згортають прапори, вони знову їх дістануть, коли наші знову будуть повертатись додому.