Він відкинув голову назад, заплющивши очі. Його плечі здригнулися, коли язик жінки торкнувся порізу, і замість стогону з грудей вирвався короткий істеричний смішок. Це виявилося заразним. Вона завмерла на секунду, а потім, сховавши обличчя в його шиї, вибухнула гучним реготом.
— Стій, стій! — вигукнув він, намагаючись втримати її на колінах, поки обох трясло від сміху. — Боже, «мій пацієнте»? Серйозно? — крізь сміх видавив він, розслабляючись у кріслі. — Це було занадто драматично.
— А ти бачив своє обличчя? — вона відкинулася назад, витираючи сльози пальцями, все ще сидячи у нього на колінах. — Ти так вчепився в крісло, наче я тебе зараз катуватиму! «Що ви робите?» — передражнила вона його тонким голосом.
— Ну вибач, я не очікував, що мій «психолог» почне роздягати мене посеред сеансу! — він обхопив її за талію, притягуючи ближче вже без жодної театральності. — Хоча, мушу визнати, цей поворот сюжету мені подобається більше, ніж той з ножем.
Вона посміхнулася, вже тепло й лагідно, і провела пальцем по невеликій подряпині, яку зробила сама.
— Вибач за ніж, сонечко. Я справді перегнула палицю вчора. Хотіла, щоб усе було як у кіно, а вийшло… ну, як завжди у нас.
— Вийшло боляче, але незабутньо, — він м’яко поцілував її в ніс. — Але наступного разу давай обійдемося без гострих предметів. Моя психіка — і моя закривавлена сорочка, до речі, — цього не витримають.
— Домовилися, — вона ніжно поцілувала його в губи. — Але сорочку я тобі нову куплю. Та все одно була не дуже.
#маркітнийгербарій
Post #176
673
- 🔥 11
- 🍓 10
- ❤ 3
- 💯 1
- 🙈 1
- 🙉 1