🌿 ECO-ZOO CLUB

🐍Четвер рептилій🦎

Авторка: @l0vecraft
Дизайнерка: @mint_sl
Редакторка: @taaktsbg

🐊 Загрозливий ззовні, турботливий всередині🧑‍🍼

Червоноокий крокодиловий сцинк (Tribolonotus gracilis)

🌏 Ендемік Нової Гвінеї. Проводить життя в лісовій підстилці.

📏 Має скромні розміри, які не перевищують 25 см. Характерними рисами рептилії є червоно-руді мішки під очима та 4 ряди твердих кісткових лусок-гребнів уздовж тулуба.

🍴Він є сутінковим хижаком. Полює переважно на комах і червів.

🪺 До батьківства ці тварини ставляться дуже відповідально. Після спарювання самка ретельно шукає і готує місце для гнізда — тепле, вологе і приховане від чужих очей.
Самка, а часто й обоє батьків, залишаються поблизу гнізда аж до вилуплення малечі.
За раз вона відкладає лише одне відносно велике яйце. У разі загрози самка скручується над гнізном і демонструє дефенсивну позу, аби відлякнути непроханих гостей.

♂️♀️ Самців можна відрізнити за білими подушечками-порами на задніх лапках.

🗣 Ящіркам зазвичай не притаманна вокалізація, але ці малюки – одні з небагатьох сцинкоподібних, які можуть видавати звуки, схожі на писк.

Хроніки живої природи: як, коли і де вчені відкривають нові види? 🦇

Азійський базар — місце, де народ знає більше...

Здавалося б, що може бути спільного між гучними біологічними відкриттями та гамірними місцевими ринками Азії, де продають усе: від екзотичних фруктів до дичини та акваріумних див?

Виявляється, чимало нових для науки видів зовсім не чекають на зоологів у непрохідних джунглях. Вони роками ховаються…  просто в нас на очах — на прилавках!

Це перший допис із нашої невеликої серії про найнесподіваніші місця, де наука робить грандіозні відкриття!🪳

Саме так у 2005 році світ дізнався про лаоського скельного щура (Laonastes aenigmamus), якого місцеві жителі називають кха-нюй, коли на продуктовому ринку в Лаосі Роберт Тіммінс помітив дивну засмажену тушку: істоту з тілом щура та пухнастим хвостом білки, яка не підходила під жоден опис у підручниках.

Коли зразок дослідили в Лондоні, на вчених чекав справжній шок: він виявився єдиним сучасним представником цілої родини Diatomyidae, яка, за розрахунками вчених, вважалася вимерлою… близько 11 мільйонів років років тому!  😮

Це класичний «ефект Лазаря»: тварина мільйони років жила у своїх скелях, не підозрюючи про науку, поки не потрапила на очі біологам завдяки кулінарним звичкам регіону.

А як Ви думаєте, скільки ще таких «гостей із минулого» спокійно купують на місцевих ринках, навіть не знаючи про їхню справжню наукову цінність?🤔

Інвазійний день 🐸 | 🪶 Як жабі п'ята нога

Автор: @shp_nastia

Паразити розвинули різноманітні стратегії, щоб підвищити ефективність передачі між хазяями. Відповідно до гіпотези адаптивного маніпулювання паразити модифікують фенотип хазяїна з метою підвищення власної життєздатності.

Досить відомим прикладом є паразитичний плоский черв Ribeiroia ondatrae. Ця трематода поширена у Північній Америці та викликає морфологічні зміни кінцівок інфікованих жаб, ропух і саламандр. Це порушує рухову активність амфібій та робить їх легшою здобиччю для дефінітивного хазяїна.

Життєвий цикл трематоди R. ondatrae має наступний вигляд:
🔸 Яйця паразита потрапляють у водойму з фекаліями птаха.
🔸 З них з'являються вільноживучі мірацидії, що інфікують першого проміжного хазяїна: молюска Planorbella sp.
🔸 Після низки партеногенетичних стадій розвитку всередині молюска церкарії виходять у воду та заражають наступного проміжного хазяїна: пуголовка жаби.

У тілі пуголовка

метацеркарії

трематоди

інкапсулюються в м'язах навколо зачатків задніх кінцівок

. Це порушує просторову організацію клітин, які виробляють сигнальні молекули для формування основних осей кінцівок, і запускає процес клітинної

інтеркаляції

на ранніх стадіях розвитку. Як наслідок, після завершення метаморфозу в інфікованих амфібій з'являються різні типи деформацій (втрата кінцівки чи поява «дзеркальних» придатків).

🔸 Отримані каліцтва знижують шанси жаб на виживання при зіткненні з остаточним хазяїном паразита — чаплею північною (Ardea herodias).

Джерело: [

1

]

Неймовірний собачий нюх!

Авторка: @ka_trinee

🐾 Неважко помітити, що собаки дуже прив'язані до нюху. Вони вивчають нові приміщення, обнюхують їх, спілкуються через запахи з іншими представниками виду, сприймають за допомогою них світ тощо.

🐾Домашній пес (Canis lupus familiaris) — дуже відома й неймовірна тварина. Його ольфакторна система має близько 300 млн нюхових рецепторів, тоді як людська — лише 5. У порівнянні з людьми, собака загалом має більшу площу епітелію носової порожнини та нюхових цибулин, що реагують на хімічні сполуки навколо. Проте сказати, у скільки разів їхній нюх кращий за наш, важко, адже цей показник залежить від конкретної особини.

Чому ж собаки такі чутливі до запахів?
Коли пес робить вдих, структури в його носі розділяють потік повітря на дві частини: одна з яких іде в легені, а друга — в задню частину носа. Але головне — це форма ніздрів! Завдяки комоподібним ніздрям на видиху потік повітря закручується, а під час видиху собака продовжує втягувати повітря, а отже, створювати безперервний потік запаху!

Ед Йонґ

🐾Цікаво, що люди здавна користуються цією особливістю. Нині є собаки, навчені шукати людей, загублені речі, наркотичні речовини, їжу. Вони можуть визначити смак вина та навіть відчути, чи хвора людина. Їх часто використовують у поліції.

Наші хвостики знають нас за запахом, а ми любимо їх завжди.

Дізнатися більше: {1} ; {2}
#тваринні_відчуття

Нариси давнього життя 🦖

Автор: @wynlzh

Нореллраптор (Norellraptor)

🪶 Пернатий хижий динозавр, що жив під час раннього крейдового періоду 124-112 млн років тому.

🌏 Єдина скам'янілість цього теропода була знайдена в провінції Ляонін, Китай. Завдовжки вона 57 см, цілісна, і має відбитки пір'я на передніх і задніх кінцівках, спині та хвості.

👥 Названий єдиний вид цього роду (Norellraptor barsboldi) на честь двох палеонтологів — Марка Аллена Норелла та Рінченгіна Барсболда.

🔬 Аналіз показав, що дана особина померла у віці 3-х років. Крім того, порівняльний аналіз характеристик кісткової тканини у моделях розвитку нореллраптора та сучасних птахів виявив суттєво різні моделі росту.

🦴 За результатами дослідження було визначено, що кістки фаланг пальців мікрорапторів, включно з нореллрапторами, були вкорочені на ранніх стадіях еволюції, а зрощення елементів зап'ястка й п'ястка, зміни плечової кістки та видовження грудини з'явилися значно пізніше. У птахів же ці процеси відбувалися в протележному порядку.

🔄 Також аналіз мікроскопічної будови кістки передпліччя нореллраптора показав, що в процесі дорослішання функціональне дозрівання передніх кінцівок відбувалося швидше, ніж задніх, що прямо протилежно закономірностям розвитку кінцівок у сучасних птахів.

🪽 Разом ці ознаки вказують на те, що поява здатності до польоту була не одноразовою еволюційною подією, а виникала незалежно у різних лініях динозаврів та предків птахів.

Джерела: [1], [2], [3], [4], [5]

⚡️ Хвиля змін: в Україні починається головний екотиждень осені!

Всеукраїнський марафон під гаслом «Разом заради клімату».

🗓 Коли: з 5 по 11 жовтня.

📌 Хто проводить?
Провідні екоорганізації та установи країни, зокрема Національний природний парк «Голосіївський» спільно з науковцями та активістами.

📍 Де?
🔺Наживо: У Києві на базі НПП «Голосіївський» (еколого-освітні локації та лісові зони парку), а також у партнерських установах і центрах.
🔻Онлайн: Частина подій транслюватиметься дистанційно, тому долучитися можна з будь-якого куточка України.

🎯 Що чекає на учасників?
- дискусії щодо кліматичних викликів;
- практичні майстер-класи та акції з охорони довкілля;
- можливість перейняти досвід фахівців і прокачати власні екознання.

💪 Глобальні зміни починаються з локальних кроків та кожного з нас! Долучайся!

🔗 Деталі: 👉 тут 👈

Про це не можемо мовчати і ми: статеві війни крижнів🦆

Авторка: @shp_nastia

Існує гіпотеза, що коеволюція чоловічих і жіночих геніталій у водоплавних птахів відбувається через міжстатевий конфлікт. Чудовим об'єктом для дослідження цього явища є крижні.

Крижень звичайний (Anas platyrhynchos) — це водоплавний птах ряду Гусеподібних. Крижні є сезонно моногамними, а самець має зовнішній статевий орган і не бере участі в турботі про потомство.

Річ у тому, що серед самців крижнів панує жорстка конкуренція за самок. Агресивні спроби злягання можуть скінчитися трагічно: самці здатні втопити качку, навалившись на неї цілим натовпом. Примусове парування — це альтернативна репродуктивна стратегія. За її допомогою самці, які вже мають пару, підвищують свій репродуктивний успіх, запліднюючи інших самок.

У відповідь був створений унікальний захисний механізм. Статевий орган качура закручений спіралеподібно проти годинникової стрілки, тоді як яйцепровід самки закручений в протилежний бік (за годинниковою стрілкою) та має сліпі кишені. Така складна будова яйцепроводу перешкоджає проникненню копулятивного органа під час примусового парування та дозволяє самці обирати «батька» своїх нащадків.

Отже, геніталії деяких водоплавних птахів розвивалися шляхом антагоністичного статевого конфлікту.

Джерела: [1], [2].

Анонс нашої наступної зустрічі!

Вітаємо, друзі!
Пропонуємо вашій увазі анонс нашої нової зустрічі наприкінці жовтня! До нас завітає к.б.н. Олексій Коваленко, незамінний працівник Національного науково-природничого музею🤩.

Тема зустрічі: «Давні запилювачі рослин». Поговоримо про те, як виглядали перші взаємини між рослинами та запилювачами мільйони років тому і які еволюційні загадки вони приховують.

Для тих, хто хоче заздалегідь проникнутися вайбом спікера, завітайте на його канал Довкола ботаніка 🌿.

📅 Дата: 22 жовтня (чт)
📍 Місце: онлайн (Zoom)

Не забудьте за реєстраційну форму, яка буде відкрита до 21 жовтня😉.

З нетерпінням чекаємо на вас та ваші питання!

Нагадуємо, що у цієї рубрики є друга частина! 🐍

Вітаємо, любі поціновувачі природи!

Сьогодні ми повертаємося до Вас у колаборації з «Четвером рептилій»🐊

@boorysenko & @l0vecraft & @MD2_D2