Автор: @shp_nastia
Паразити розвинули різноманітні стратегії, щоб підвищити ефективність передачі між хазяями. Відповідно до гіпотези адаптивного маніпулювання паразити модифікують фенотип хазяїна з метою підвищення власної життєздатності.
Досить відомим прикладом є паразитичний плоский черв Ribeiroia ondatrae. Ця трематода поширена у Північній Америці та викликає морфологічні зміни кінцівок інфікованих жаб, ропух і саламандр. Це порушує рухову активність амфібій та робить їх легшою здобиччю для дефінітивного хазяїна.
Життєвий цикл трематоди R. ondatrae має наступний вигляд:
🔸 Яйця паразита потрапляють у водойму з фекаліями птаха.
🔸 З них з'являються вільноживучі мірацидії, що інфікують першого проміжного хазяїна: молюска Planorbella sp.
🔸 Після низки партеногенетичних стадій розвитку всередині молюска церкарії виходять у воду та заражають наступного проміжного хазяїна: пуголовка жаби.
У тілі пуголовка
метацеркарії
трематоди
інкапсулюються в м'язах навколо зачатків задніх кінцівок
. Це порушує просторову організацію клітин, які виробляють сигнальні молекули для формування основних осей кінцівок, і запускає процес клітинної
інтеркаляції
на ранніх стадіях розвитку. Як наслідок, після завершення метаморфозу в інфікованих амфібій з'являються різні типи деформацій (втрата кінцівки чи поява «дзеркальних» придатків).
🔸 Отримані каліцтва знижують шанси жаб на виживання при зіткненні з остаточним хазяїном паразита — чаплею північною (Ardea herodias).
Джерело: [
1
]