Акт 2. ЗАЛЯКУВАННЯ.

Сцена 1. Наміри.

ЗАЛЯКУВАННЯ не є агресія. Звісно, сповнені жорстокості допити чи тортури мають в собі елемент ЗАЛЯКУВАННЯ, але це вже не перемовини. Цей спосіб переконання апелює не до безпосередньо вчиненої кривди, а до намірів і можливості скривдити. У випадку, якщо маніпуляція страхом не спрацює, вам не обов’язково виконувати все те, що ваша група пообіцяла бідному власнику виноградника.

Сцена 2. Перевага.

Пам’ятайте, що ця ситуація не про рівність сторін. Вам необхідна реальна і видима перевага, не обов’язково фізична сила. Натовп прибічників, вплив в значущих колах, приязні стосунки вашої групи з місцевим бугаєм чи лист коханки зразкового сім’янина – теж підходящі аргументи. 

Сцена 3. Наслідки.

Страх – ненадійний союзник. Об’єкт успішного ЗАЛЯКУВАННЯ може і не виконати ваші настанови, натомість збрехати та тікати в паніці.
Важливо знати, що ЗАЛЯКУВАННЯ не призводить до тривалої співпраці і не є способом побудови довіри. Істота, яку ви налякали навряд колись сприйматиме вас як друга чи навіть гірше – може стати ворожою. Той нещасний власник виноградника може отримати вплив та намагатися мститися, полювати на вашу групу, коли ви вже і забудете про той допит.

АНТРАКТ.