Дізнався на днях про таку штуку як Ruffle. Це фактично емуляція Flash Player на WebAssembly. На диво непогано працює!

Одразу купа спогадів про те, як десь в районі 2004 року я дізнався про Macromedia Flash. Мене ця штука вразила до глибини серця! В мене тоді навіть інету не було нормального, але я знайшов якісь уроки по вже на той час застарілій версії 5. Пізніше десь здибав піратський Flash MX (6), з яким вже сам розбирався, навіть англійської не знаючи. Робив в ньому недомульт під «We Will Rock You» від Queen. Пʼятнашки якісь накодив, ще щось потім. Далі Xiao Xiao (小小作品) №3 приголомшив мене настільки, що я вирішив робити на флеші файтинг в подібному стилі. (З файтингами в мене взагалі окрема історія, бо я фактично і програмістом став через Mortal Kombat II). Не зробив авжеж 😅 (А хтось більш дієвий взяв і зробив! Цього року має вийти, тобто навіть 25 років не пройшло 😂). Потім доволі довгий час я активно слідкував за розвитком технології, знайшов спільноту Flash-Ripperʼа, яку створив Ростислав (теж з Харкова до речі, якщо не помиляюсь). В девʼятій версії флешу зʼявився ActionScript 3.0, який був на голову вищий за тодішній JavaScript, бо там і класи нормальні були, і купа всього. Зрештою, як ви всі знаєте, Adobe все проїбала. Втім я не впевнений, чи були шанси взагалі піти іншим шляхом.

Так ось… Купа років пройшла, а я досі вважаю Macromedia/Adobe Flash найкращим прикладом інтегрованого середовища розробки ever made. Може в спогадах погане вже не дуже збереглося, я хз. Але це був майже ідеальний баланс між легкістю вивчення та користування й потужними можливостями. Тільки уявіть: редактор векторної графіки, таймлайн, анімації по ключових кадрах, безпроблемне програвання аудіо, обробка інтерактивних подій та й в цілому редактор коду, який дозволяв писати доволі складні програми, натурально кросплатформна VM, яка не залежала від підтримуваних браузером стандартів — все це інтегровано в одне середовище, яке при цьому значно простіше для вивчення за, наприклад, сучасний Unity та потужніше за якийсь ProtoPie.

Я загалом не дуже ставлюсь до спроб відродити щось всілякими емуляторами. Ну, тобто, я поважаю це як спробу зберегти нашу історію, але не розумію, коли хтось розробляє щось нове під умовний NES чи ZX Spectrum. Flash туди ж авжеж. Time to move on, як то кажуть, бо він банально не пристосований до сучасних реалій.

Втім інколи буває дуже корисно озирнутись на те, що існувало і було доволі легким для сприйняття в минулому, а нині раптом стало складним, заплутаним, незручним. Хіба це не ознака того, що ми десь не туди звернули?