Пару тижнів тому дослухав «Start small, stay small» — книжку про мікропідприємництво (micropreneurship). І якщо чесно, мені не дуже зайшло попри деякі цікаві думки й низку досі корисних порад.

По-перше, не раджу аудіокнигу. Читає її сам автор, і зазвичай я полюбляю почути оригінал. Але цей настільки манірно це робить, що аж нудить. Таке враження, що тренується перед дзеркалом зніматися у вестернах чи в бондіані. А ще я багато кого слухаю десь на 1,2× швидкості, а цього довелося на 0,9× 😅 Окрім того, автор у своїй книжці лишив багато посилань на різні статті й ресурси. Зазвичай в таких випадках разом з аудіокнижкою просто йде маленька PDF-ка на додачу, але цей чувак буквально зачитує урли!!! (Не кажучи вже про те, що не всі з них досі валідні).

По-друге, Audible мене намахав, вказавши 2018 рік на книжці. Я нічого не підозрював аж до моменту, коли автор почав казати про сторінку в MySpace 🤫 І далі по тексту ще трохи розповідав про власні сумніви щодо того, що реклама в Twitter працюватиме. Виявилося, що книжка 2010 року, а в Audible потрапила у 18-му.

Ну, а по-третє, є в мене дойоби до змісту книжки.

На початку автор каже: «ця книжка не для тих, хто хоче створити новий фейсбук на мільярд користувачів. Вона для тих програмістів, хто хоче писати власний продукт і займатися тим, чим цікаво саме їм, працюючи на себе, а не „на дядю“ (і щоб при цьому на життя вистачало)» — окей, продано! Мене це цікавить!

І далі за текстом поступово зʼявляються такі твердження:
• Скоріш за все ваша ідея продукту — лайно. Натомість знайдіть собі якусь іншу життєздатну за оцими й оцими порадами.
• Програмування — це всього 30% успіху максимум. (З цим згоден). І не обовʼязково робити це самому. А краще взагалі зааутсорсити 😐
• Ну й все в такому дусі.

В мене тут постає питання: якщо врешті ідея не зовсім і моя, та й код пишу теж не я, то який мені як програмісту інтерес-то? Таке шось…

Очікував, що чувак розповість, як робити те, що подобається (програмувати), і отримувати за це гроші. А вийшло, що щоб отримувати гроші, треба, щоб почало подобатись інше 🙂

До речі, нагадує мені мій перехід на роботі з якогось типу техліда на чисто керівну роль. Це не миттєво трапилося звісно, але в якийсь момент довелося сісти й прийняти правду: займатися технічними питаннями без шкоди для інших своїх обовʼязків я більше не можу. І виконувати менеджерські задачі ефективно теж не можу, бо ніколи цьому не вчився. І коли змирився з цим, то далі якось прям краще й легше пішло.