Був у мене донедавна «кишеньковий» роутер від TP-Link (TL-WR902AC) за 25 євро. Шматок дешевого пластику, проте, свою справу він робив: зупиняєшся у якомусь готелі, наприклад, а там Wi-Fi з цим тупим так званим captive portal — це коли тебе спочатку кидає на веб-сторінку авторизації. А деякі ще й обмежують кількість пристроїв, які можна одночасно використовувати. Телефон чи планшет ще хєр би з ним, але на якійсь ігровій консолі вже не скористаєшся, якщо там навіть бравзера немає. В принципі можна з телефона просто «затетерити» 4G/5G, але це якось незручно, ще й не завжди звʼязок норм.

Звісно, проблема трохи надумана, особливо з моїми відпустками два рази на пʼять років, а останнім часом навіть вони «локальні», та все ж зручно було: просто підʼєднуєш цей роутер до Wi-Fi/Ethernet де завгодно й сидиш зі своїм NAT. От тільки цього року він раптово вмер. Просто перестав будь-які ознаки життя подавати.

Тож буквально ось-ось узяв собі замінник — китайський GL-iNet Beryl AX. Він, звісно, трохи більший вже за розміром (досі менше за айфон, але товщий звісно), зате значно фічастіший. По-перше, тут з коробки йде OpenWRT з якоюсь надбудовою від GL-iNet (втім можна це все знести та прошити чистий OpenWRT), а це дуже потужна прошивка. Наприклад, я собі в декілька кліків підняв Taillscale 💠 прям на роутері. По-друге, у ньому 2,5-гігабітний Ethernet, Wi-Fi 6, 512 MB RAM (вдвічі більше, ніж у моєму першому компі), можливість підʼєднати зовнішнє сховище через USB або мобілку як модем, підтримка Wireguard з коробки тощо. За якимсь хєром ще руснявий AdGuard Home вбудований, але це ж OpenWRT — можна легко видалити.

Короч, якось так виходить, що цей роутер за низкою параметрів краще, ніж між основний домашній 😅 Коштував, правда, вже аж цілих 75 євро, але якщо він протримається хоча б років 8–10, як попередній, то буде норм.