Я сподіваюся, ви дочитуєте мої дописи, бо у мене згубна звичка закінчувати зовсім не про те, про що починав.
Взагалі хочу подякувати вам: ви чудова авдиторія! Я звісно пишу про те, що мені цікаво, а не про те, що на мою думку цікаво вам, але все ж ви тут, тож десь ці множини перетинаються.
До речі я ж типу Product Manager офіційно наразі, а їм доводиться аналізувати певні дані. От якщо подумати, то тут в каналі з фідбеку у мені не так і багато: підписка/відписка, перегляди, реакції та звісно коментарі.
Відписка — це доволі поганий фідбек. І не тому, що хтось пішов, а тому, що про причину автори каналів не дізнаються. Підписка теж мало що каже, але хоча б просто приємно ) Взагалі зауважив, що найбільша кількість людей додається завжди після чиєїсь рекомендації. Трохи нагадує, як Джоел Спольськи казав чи хто, що жодна активність — ані реклама, ані фікси багів, ані будь-що інше — не дає такий приріст продажів продукту, як нові фічі. Може тому англійською є вираз «to feature someone».
З переглядами все ясно ніби. Якщо вони є, значить, ви досі тут. Це вже дещо.
Але реакції — це вже інший рівень! Це вимагає від людини активних дій. Здається, що це легко, однак, всі ми чогось скупі на це діло. Якийсь психологічний прикол мабуть. Якщо у мене реакцій хоча б 10% від кількості переглядів, то я вважаю це чудовим днем. До речі, у мене в каналі немає реакції 💩 саме через погану «фідбечність». От напишу я вкотре, що C++ мені наче кістка в горлі, а ви поставите 💩 — і що це значитиме? С++ лайно? Я парю маячню? Все разом? Плутає, короч. Тому краще дізлайк.
Або навіть коментар! Чим я пишаюся, так це тим, що деякі з вас постійно щось коментять. Обожнюю дискусії, бо завжди дізнаюся щось новеньке. Дякую.
Так ось про фідбек… Читав днями звіт з цьогорічного Qt Contributors Summit. Передісторія наступна: Nokia у 2009, випередивши час, створила чудову декларативну та реактивну мову QML, в якій можна робити вставки з 💻. Але це був ES5. Зараз 2024, і там проапгрейдили тільки до ES7. Рантайм геть інший, синтаксис імпортів відрізняється тощо. На дворі бум (чи вже занепад?) вебу, а ми в QML навіть готові ліби типу Lodash не можемо нормально перевикористати без присідань. І що робить 💻, щоб вирішити цю проблему? Правильно, нічого.
Нічого не робить і втрачає десктопний ринок. В мобільний заскочити також не дуже вдалося. Автомотів-бізнес потроху накривається кришкою багажника. Лишається тільки лоу-павер embedded, тож всі зусилля по розвитку мови йдуть у те, щоб вбити рештки JS в QML: додають компілятор простих виразів у код на C++, складні вирази називають небажаними, на конференціях всі розмови про швидкодію, і навіть зробили аналог QML-них реактивних байндінгів прямо в C++. Чому? Ну бо більшість плюсистів начебто зневажає динамічні мови, особливо JS (і особливо ті, хто її не знає).
І прикол у тому, що вже багато років за розвиток QML відповідає один чувак. Так, один. Я його якось спитав на конфі, типу: «Чєл, а як ти взагалі розумієш, що твої рішення у правильному напрямі? Куди взагалі свої „за“ та „проти“ можна слати? Де обговорювати? — А він відповідає, — Та тікети створюйте».
Ага, класно. А потім тікети висять без відповідей, а про зміни ми дізнаємося вже постфактум.
І тут на Qt Contributors Summit хтось, схоже, теж про щось таке його питав. І чувак у MoMs записав наступну фразу:
As framework engineer you only see the unhappy people. Are we optimizing for the unhappy few, without taking our happy users into account?Дуже філософськи вийшло. І мені воно дуже резонує всередині, бо я-то як раз був happy стосовно багатьох речей завжди, та з новими їхніми «покращеннями» все якось менше…
Отож замало, мабуть, мати якийсь фідбек. Треба ще й вміти його розуміти. І мені явно є, чому повчитися.