Ну так от, я мусив на цю тему ще провести 15-хвилинну доповідь у нас в компанії. Але якось нудно про це розповідати, тож натомість я зайшов зі зворотного боку з темою «Want to get better at C++? Learn other languages», бо це буквально мій досвід.
Наприклад, ООП у С++ я зрозумів, тільки коли на #Java почав писати (а пізніше з #Io чи з чимось таким збагнув, що таке ООП насправді 😁). А темплейти та STL зміг ефективно використовувати після того, як на #Haskell покодив певний час. А actor model — завдяки #Erlang вдуплив (для С++ до речі є ось CAF).
І це тільки про С++ зараз мова, а загалом у мене багато про що є певні знання. Якось девелопер в команді питає: «Як ти», — каже, — «так швидко якесь бачення чи рішення в голові будуєш?» Та ось як! Багато чим цікавишся, і врешті воно стає в пригоді. Як у тому жарті, що навіть інтеграли з уроків математики виявилися корисними, коли гачок з дроту треба було зігнути, щоб ключі з унітаза виловити.
Сьогодні мені треба було ту 15-хвилинну доповідь стиснути в іще менший формат — 5 хвилин. Причому цільова авдиторія вже не тільки програмісти, тож я вирішив ще більше тему узагальнити, бо мій підхід до навчання в принципі не надто залежить від теми: 1) бачиш якусь ідею або прикольну штуку в контексті; 2) шукаєш джерело цієї ідеї або, може, місце, де вона відіграє ключову роль; 3) відокремлюєш її від неактуального контексту, щоб не заважав; а коли вже вона потрапила до твого власного скіл-сету як один з інструментів, то 4) можна починати міксувати з іншими ідеями.
Приклад: якось дізнався, що помаранчевий колір найкраще видно на дорозі й удень, і в сутінках. Виявилося, це тому, що при збільшенні відстані та при зменшенні кількості світла кольори «холоднішають»: жовтий переходить в зелений поступово, зелений в синій тощо. А помаранчевий утворений двома теплими (червоний + жовтий), тож і холоднішає найповільніше. Ну й авжеж існує ціла теорія кольорів (кольорознавство), де не просто «я митець, я так бачу», а доволі чітко й подекуди математично все (фізично, точніше). Це знання ставало в пригоді безліч разів вже і в роботі, і для власних проєктів, хоча я й не дизайнер, як ви памʼятаєте.
Так от якщо цей метод пізнання назад на С++ спрямувати, то раптом стає видно, що ця мова дуже хєрова для вивчення якихось концепцій, але вона доволі крута для їхнього застосування на практиці. Реально multi-paradigm language.
Це у нас «фінальне змагання» в конторі було. Я пофейлився авжеж, зате було кумедно. І нарешті можна зайнятися іншими справами, бо часу жерло — жах.