Спільне | Commons

Від вибухівки на одностатевому весіллі до повалення імперій 💥

Вчора був останній день «Фільми». Сподіваємося, ви встигли переглянути чимало стрічок кінофестивалю і готові ділитися своїми враженнями. Те саме поспішаємо зробити й ми, тому публікуємо рецензію на фільм «Гомотопія» Кріса І. Варгаса та Еріка А. Стенлі.

Представлена в програмі «Нерівні! Різні! Розлючені» стрічка «Гомотопія» яскраво демонструє закладену в програму ідею критики закликів до рівності у світі, побудованому за правилами патріархату та капіталізму.

У фільмі буквально зображено розлюченість квір-спільноти, яка прагне закласти вибухівку на гомовесіллі, аби протистояти його реєстрації.

Чому така, здавалося б, боротьба зі «своїми» насправді є радикальною відмовою від включення у систему владних відносин та закликом до звільнення — читайте в огляді на фільм смолянчук-зікій онікс.

Сьогодні вранці сирійські повстанці повідомили про звільнення Дамаска.

Втеча зі столиці (і можлива загибель) Башара аль-Асада знаменує падіння більш ніж півстолітнього правління його династії. Менш ніж за два тижні революційні сили звільнили майже всю територію Сирії, підконтрольну режиму, випускаючи в'язнів із тюрем, що траплялися на їхньому шляху.

Повстанцям лишається лише дійти до берега й зайняти Латакію й Тартус, щоби контролювати всю територію Сирії, окрім Рожави (Сирійського Курдистану). Хоча до скинення диктаторського режиму долучилися різноманітні спільноти країни, як-от друзи та ті самі курди, відкритими залишаються питання, чи завершиться цим громадянська війна і чи обіцянки національного діалогу не затьмаряться ісламістськими та дискримінаційними порядками.

Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися з текстом авторки, активістки та правозахисниці Лейли аль-Шамі, який поміж іншого торкається зв'язків між сирійським і українським спротивом.

«Робота історика соціології, на відміну від, скажімо, історика літератури, нагадує більше роботу археолога, а часом палеонтолога — про настільки віддалені пласти йдеться. І коли ми ці пласти підіймаємо, то є ризик екстраполювати сучасні уявлення про науковість, її межі та стандарти на зовсім інші соціокультурні реалії, що суттєво збіднить наш погляд».

Що ми знаємо про українську соціології минулого та позаминулого сторіччя?

Зовсім небагато. Коли ж виявляється, що навколо незнаних в Україні дослідників минулого в західній академії формуються цілі школи, то виникає запізніле, але закономірне питання: «А як нам взаємодіяти з власною витісненою інтелектуальною спадщиною та повернути її в нашу соціологічну і не тільки думку?»

В червні цього року український дослідник Володимир Шелухін організував конференцію «Потенційна класика: витіснене, забуте та віднайдене в історії української соціології» як одну зі спроб відновити перервану інтелектуальну традицію. Читайте в сьогоднішньому матеріалі його роздуми за результатами цієї події про:
▪️ проблеми інтерпретації українських соціологів минулого,
▪️ формування нового соціологічного канону,
▪️ необхідність виходити за жорсткі дисциплінарні межі,
▪️ те, як українські дослідники минулого впливають та можуть впливати на сучасну соціологічну науку в усьому світі.

Ми досі не подякували, але поспішаємо виправитися! 🙌🏽

16-17 листопада ми провели масштабну конференцію під назвою «Перехрестя периферій». Хочемо висловити свою вдячність усім причетним до організації події, спікеркам і спікерам за їхні виступи, а також тим, хто долучилися до участі в дискусіях!

Разом нам вдалося порушити важливі питання та напрацювати низку ідей щодо спільних стратегій боротьби з несправедливістю та досягнення рівності.

Записи усіх дискусій ми завантажили на наш сайт👇
▪️ з перекладом українською.
▪️ у англомовній версії.

Тож запрошуємо до перегляду й усіх тих, хто пропустили подію!

Не забувайте поширювати відео серед ваших друзів і подруг. Вони також доступні на нашому YouTube-каналі.

Ще раз усім дякуємо і сподіваємося на не менш цікаві зустрічі в рамках конференції наступного року! 🫶🏽

«Без перебільшення можна сказати, що вся Газа виглядає як Бахмут чи Маріуполь. І ніхто це не буде відбудовувати. Люди розуміють, що будь-які перспективи майбутнього фізично знищені».

Антон Яремчук — український оператор-постановник, який після початку повномасштабного вторгнення став координатором проєктів волонтерської організації «База UA».

Більшість із вас чули про поїздки цієї ГО на Схід у перші місяці великої війни та евакуацію звідти цивільного населення. Також команда «База UA» займається ремонтом будинків на деокупованих територіях та організацією реабілітаційних мистецьких таборів.

Завдяки досвіду надання гуманітарної допомоги в надскладних умовах представники міжнародних гуманітарних організацій запросили Антона долучитися до організації медичних евакуацій. І в травні 2024 року він вирушив до Палестини.

Після повернення Антона в Україну ми запросили його на розмову, щоб дізнатися більше про участь в цій гуманітарній місії, досвід спілкування з місцевими та взаємодію з ізраїльськими військовими.

Що робити, коли вас незаконно звільнили, позбавили соціальної допомоги або закривають школу, де навчаються ваші діти?

Серед українок і українців є чимало тих, хто не лише стикається з подібними проблемами, але й активно протидіє несправедливості. Їхня боротьба надихає та доводить: громадська самоорганізація та рішучі дії можуть змінити ситуацію.

У нашому новому матеріалі ви дізнаєтеся про:
▪️ приклади успішної громадської самоорганізації;
▪️ стратегії боротьби за свої права;
▪️ ініціативні групи, які допомагають захищати права громадян і можуть підтримати.

«Це стосується всіх громадян України, які сьогодні є єдиним джерелом влади і які, по суті, безправні. І ми сьогодні бачимо, як ігноруються закони та Конституція».

Тож читайте наш матеріал, надихайтеся прикладами активної протидії та приєднуйтесь до боротьби проти «свавілля зверху».

Ашаршилик — масовий голод у сільських районах Казахстану, спричинений репресивною політикою колективізації радянської влади.

Голод у Казахстані розпочався в 1930 році і тривав до 1933 року. За приблизними підрахунками, за цей час загинули від 1,5 до 3,5 мільйона людей. Близько 90 % із них становили казахи, які знову стали найбільшою етнічною групою в Казахстані лише в 1990-х роках.

Голодомор мав й інші катастрофічні наслідки для казахського суспільства, зокрема він призвів до:
▪️ знищення кочівництва як економічної системи регіону;
▪️ змусив мільйони казахів покинути свої рідні землі;
▪️ спричинив радикальні демографічні зміни через заселення колишніх пасовищ казахів переселенцями.

Попри масштаби трагедії, тема голоду в Казахстані досі залишається малодослідженою. Певною мірою на її актуалізацію і політизацію вплинула українська політика щодо Голодомору. Наприклад, казахські науковці називали голод у Казахстані казахським Голодомором.

Однією з найвідоміших дослідниць, які займаються відновленням історичної пам’яті про ці події, є американська історикиня Сара Камерон. У 2018 році вийшла її книга «Голодний степ: голод, насильство і створення Радянського Казахстану», яка викликала широкий резонанс серед казахського населення. Наступного року ця книжка вийде й українською мовою у видавництві Academic Press.

У День пам'яті жертв голодоморів ми публікуємо інтервʼю з Сарою, з якого ви зможете більше дізнатися про причини, перебіг і наслідки Ашаршилику.

📢 Традиційно закликаємо ознайомлюватися із фільмами, які протягом двох тижнів показуватимуть у рамках фестивалю «Фільма»!

Цього року «Фільма» стала ще масштабнішою, отримавши більше 60 заявок з понад 30 країн. З-поміж них команда «Фільми» відібрала 15 стрічок, які демонструватимуться у трьох програмах 👇

▪️ «Контрпам’яті: долаючи мовчання» зі стрічками, які повертають памʼять замовчуваних історій.
▪️ «Нерівні! Різні! Розлючені!» — квіркемп-програма, герої та героїні якої шукають шляхи втілити найболючіші висловлювання та протидіяти насильницьким політикам у солідарності.
▪️ Екофеміністична добірка «Хто боїться справжніх імен?», яка акцентує важливість знання й прийняття всіх істот в їхній справжності, неоднозначності та розмаїтті.

Усі три програми фестивалю об’єднують не лише біль і досвіди людей із різних спільнот, країн та часів, а й універсальні проблеми: бідність, расизм, класизм, насильство щодо маргіналізованих спільнот, виключення і стирання ненормативних ідентичностей, замовчування знань, історії та пам’яті упосліджених груп й живих організмів.

🗓 Дивитися «Фільму» можна вже завтра, а триватиме фестиваль до 8 січня.

✅ Перегляд фільмів безкоштовний і доступний онлайн без територіальних обмежень.

Більше про програму, фільми й заходи фестивалю дізнавайтеся на сайті.

Впевнені, що буде цікаво! Тож всім побільше чудових кіновечорів 🎞

💯 «Щоб зрозуміти, що таке кооператив “Лонго Май”, — треба поїхати в кооператив “Лонго Май”!»

Повністю погоджуємося! Адже ідею колективного життя і кооперативної праці, побудованих на принципах взаємодопомоги таі солідарності, можна осягнути лише на практиці.

Та ми усе ж спробували організувати вам дистанційну екскурсію до українського «Лонго Маю». Тому, аби зафільмувати життя лонгомайців, команда проєкту «Ось бачиш!» відправилася до села Нижнє Селище на Закарпатті.

Дивіться їхній репортаж, який — як ми сподіваємося — надихне вас приїхати в гості і спробувати вироблений там яблучний сік 🍎

Офіційна риторика китайської влади часто відтворює наративи «захисту довкілля» та «привнесення цивілізації». Проте за красивими модернізаційними та природоохоронними гаслами повсякчас ховається жорстока реальність поселенського колоніалізму, комерціалізації та позбавлення власності тутешніх народів.

Читайте у статті казахської дослідниці Гульдани Салімжан про те:
▪️ як західний район Китаю Сіньцзян у XVIII-XIX століттях став домівкою для казахських біженців;
▪️ чому маоїстська модернізаційна політика слугувала основою для ханського поселенсько-колоніального руху в Сіньцзяні;
▪️ та як соціалістична політика часів Мао заклала фундамент «зеленим» репресивним капіталістичним заходам сучасного Китаю.

Починаємо завершальну панель нашої конференції!

Долучайтеся до трансляції, аби не пропустити цікавої дискусії!

Вітаємо! Нагадуємо, що сьогодні чекаємо всіх на дискусію «Негайне і тривке насильство: війна, колоніалізм та зміна клімату».

Трансляція саме починається. Долучайтеся!

Суботній вечір за обговореннями освітньої системи та альтернатив її розвитку 👍🏽

Долучайтеся до трансляції!

Починаємо дискусію «Правосуддя в умовах війни та надзвичайного стану»!

Долучайтеся до трансляції.

📒 А ви вже прочитали зін «Екоплатформи»?

Наприкінці жовтня до дня свого народження організація «Екоплатформа» випустила зін. Збірка обсягом понад сто сторінок містить дописи активісток і активістів, сповнені ідеологічними міркуваннями, нарисами з фронтів російсько-української війни й текстами памʼяті на честь анархістів, що загинули в боротьбі проти російського імперіалізму.

Автори й авторки зіну, звертаючись до теорії, наголошують на своїй приналежності до соціально-екологічного анархізму, веганської етики і радикального фемінізму.

І з огляду на те, що вихід такого відверто лівацького журналу в сучасній Україні, як зазначає Валентин Довгочуб, «явище майже безпрецедентне», він з цікавістю прочитав усю збірку. А ми поспішаємо поділитися його враженнями з вами в рецензії на зін.

Нагадуємо, що вже цими вихідними ми будемо надзвичайно раді побачитися з вами всіма під час трансляції подій конференції «Перехрестя периферій»!

Говоритимемо, як завжди, про важливе й актуальне: справедливість, освіту, кліматичну кризу й боротьбу за наратив про досвід війни.

Деталі, опис панелей та список запрошених спікерів і спікерок шукайте в:
✅ тематичних подіях на нашій сторінці;
👩‍💻 та в анонсі на нашому сайті.

Будемо вдячні за поширення допису й подій серед ваших друзів і подруг. Всіх чекаємо, до зустрічі 🫶🏽

🏝 Десь посеред українських Карпат існує острів солідарності і волелюбства. Там влаштувався кооператив робітничого самоврядування «Лонго Май», який функціонує на принципах взаємодопомоги і солідарності.

Лонгомайці займаються сільським господарством і роблять найсмачніший у світі сік із вирощених місцевими яблук. А ще тут є готель, де ви завжди можете безкоштовно пожити, допомогти з роботою і спробувати альтернативний стиль життя та суспільної взаємодії.

На пошуки цього острова нещодавно вирушила команда проєкту «Ось бачиш!». Тизер їхньої подорожі вже чекає вас на нашому YouTube-каналі.

А повний репортаж про лонгомайців і лонгомайок ми опублікуємо наступного тижня. Слідкуйте за стрічкою! 🍎

🏆 Терміни «імперіалізм» та «колоніалізм» впевнено претендують на статус «слова року» вже кілька років поспіль.

Адже за останній час ці поняття не просто набули нової актуальності в академічному середовищі, але й увійшли до широкого слововжитку. Втім, дедалі більше здається, що для різних людей вони означають доволі різні речі.

Саме тому, зустрівши на одній з конференцій дослідника імперіалізму і колоніалізму Вівека Чіббера, редактор журналу «Якобінець» Александр Брентлер скористався нагодою запитати у нього: «Що таке імперіалізм, простими словами?»

Із цієї розмови вийшло цікаве інтервʼю, з якого ви, зокрема, дізнаєтеся про:
▪️ заподіяну ленінською спадщиною шкоду для аналізу імперіалізму;
▪️ вплив концептуальних помилок класиків марксистської теорії на розуміння антиімперіалістичної боротьби;
▪️ необхідність матеріалістичного аналізу функціонування великих імперіалістичних альянсів;
▪️ те, як сьогодні може виглядати ефективна форма антиімперіалістичної боротьби?

Тож, що таке імперіалізм, — читайте за посиланням.

✍🏼 Знання про досвіди війни передаються через особисті розповіді та спогади, журналістські репортажі, архіви, історичні книжки, документальні йта художні (кіно)оповіді.

Та чи створюються ці знання у вакуумі?

Четверта панель конференції «Перехрестя периферій» присвячена дослідженню умов структурних та політичних нерівностей, які визначають формування наративів про досвід війни: між низовим активізмом і політичним естеблішментом, між панівною західною академією і локальною наукою, між медіа капіталістичних центрів й історіями з «периферій».

Зокрема, ми обговоримо:
▪️ процеси продукування знань про суспільства, які переживають війни, у контексті імперіалізму, колоніалізму йі націоналізму;
▪️ як досвід проживання війни відображається в знанні і розумінні війни;
▪️ яку роль дистанція, загрози, матеріальні умови та втома відіграють у доступі до (творення) знання?

🗓 Подія відбудеться онлайн 17 листопада о 18:00 за київським часом і транслюватиметься на нашій Facebook-сторінці.

❗️ Усі, хто попередньо зареєструється, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.

🔗 Посилання на реєстрацію.

Долучайтеся до обговорення вже цієї неділі!