«У мене було відчуття, що я не маю жодного права говорити за досвід іншого, настільки він мені недоступний».

Наблизитися до досвіду іншого з позиції любові та співчуття намагається художниця й режисерка Дана Кавеліна у своєму новому анімаційному фільмі «Сіра земля».

У стрічці переплітаються три історії — людини, тварини й землі. Військовий губиться без зв’язку в сірій зоні. Корова, яка все життя була частиною індустріального виробництва, після аварії вперше опиняється у відкритому полі. А земля, виснажена війною, монокультурами й пестицидами перетворюється з декорації для їхніх історій на ще одного персонажа.

❓ Чому саме ці образи опинилися поруч у стрічці?
❓ Що Дана говорить через них про вразливість, експлуатацію та взаємозалежність усього живого?
❓ І чому для цієї рефлексії вона обрала саме анімацію?

Дізнавайтеся про це в новому випуску проєкту репортажів «Ось бачиш!», команда якого побувала на зйомках «Сірої землі» у Львові та поговорила з Даною й людьми, які працювали над фільмом.