«Необхідно, щоб ЛГБТ були визнані перед законом у світлі їхніх прав та свобод. Ми вважаємо негуманним, що вони час від часу піддаються певному відношенню на телебаченні».

☝️ Не повірите, але це цитата з виступу на телебаченні Реджепа Ердогана у 2002 році.

«Захист сім’ї означає захист... майбутнього всього людства. Я закликаю всіх наших друзів проявити чуйність у захисті сімейного інституту».

А це хто? 👆 Це також Ердоган, але вже 21 рік потому.

Ставлення до прав ЛГБТ+ спільноти — далеко не все, що змінилося у політичному курсі Туреччини за 20 років президентства Ердогана. Побіжно тут можна згадати ще: зміни конституції і практику «обнулення», запровадження ісламізму й експасіоніських амбіцій, окупацію Сирійського Курдистану, арешти опозиції, один з найвищих показників фемініциду, прихисток для лідерів ХАМАСу.

Як же сталося, що Турецька республіка звернула з європейського курсу та перетворилася на близьку до фашизму автократію з агресивною зовнішньою політикою. І що станеться з країною, якщо Ердоган залишиться при владі до 2033 року?

Читайте в статті Олександра Буліна.