А ЩО З Ми-28НМ?

Роботи з уніфікації керованого озброєння російських ударних вертольотів і адаптації «Вихря» до сімейства Ми-28 обговорюються вже давно.

Проте станом на доступну актуальну інформацію офіційні матеріали «Ростеху» продовжують прямо називати Ка-52 носієм «Вихрь-1».

Для Ми-28НМ росія паралельно розвиває власний комплекс далекобійного керованого озброєння та нову прицільно-пошукову архітектуру. Сам вертоліт отримав можливості взаємодії з БПЛА для розвідки та цілевказання.

Тому твердження «Вихрь уже є штатним основним озброєнням Ми-28НМ» без додаткового підтвердження було б передчасним.

ГОЛОВНЕ ОБМЕЖЕННЯ «ВИХРЯ»

І тут ми підходимо до найважливішого.

Для сучасного ударного вертольота збільшувати тільки дальність ракети недостатньо.

Якщо носій після пуску залишається необхідною частиною контуру наведення, він продовжує певний час бути експонованим до загрози.

Тому наступний технологічний крок виглядає інакше.

Стара архітектура:

Sensor → Target → Launch → Helicopter maintains guidance → Impact.

Більш сучасна:

Sensor → Target → Launch → Missile acquires/maintains target → Helicopter manoeuvres → Impact.

А ще далі:

External Sensor → Target Data → Helicopter/Weapon → Launch → Autonomous terminal guidance.

Тобто ціль може виявити вже не сам вертоліт, а БПЛА, наземний підрозділ або інший елемент розвідувально-ударного контуру.

І саме цей напрямок - дальність + зовнішнє цілевказання + автономність після пуску - значно важливіший за просте збільшення цифри максимальної дальності.

Висновок:

«Вихрь-1» залишається небезпечним авіаційним протитанковим озброєнням Ка-52: надзвукова швидкість, дистанція до 10 км і тандемна бойова частина дозволяють російській армійській авіації атакувати бронетехніку та інші цілі з певної дистанції.

Але характеристика «10 км» не описує реальну бойову спроможність комплексу.

Її визначає весь ланцюг:

Detect → Identify → Track → Launch → Guide → Hit → Assess.

Якщо будь-яка ланка не працює, номінальна дальність ракети втрачає значення.

Саме тому сучасна еволюція авіаційного керованого озброєння йде не просто від 10 до 15 або 20 км.

Вона йде від ракети, яку після пуску продовжує вести вертоліт, до мережевої системи, де один засіб знаходить ціль, інший передає координати, третій запускає боєприпас, а той завершує атаку максимально автономно.

І саме в цій архітектурі потрібно оцінювати не тільки «Вихрь», а й майбутнє ударних вертольотів загалом.

Дальність ракети - лише одна цифра.
Справжня спроможність - це весь kill chain.

Classiarius https://t.me/classiarii 🇺🇦