#БойовийМодуль #Таврія #Бронетехніка #НРК #DefenseTech

🔱 БМ «ТАВРІЯ»: ВІД 14,5-ММ ТУРЕЛІ ДО УНІВЕРСАЛЬНОГО БОЙОВОГО МОДУЛЯ ДЛЯ БРОНЕТЕХНІКИ ТА РОБОТІВ

«Таврія» - це вже не один експериментальний бойовий модуль, а українська лінійка дистанційно керованих ненаселених турелей, розвиток якої добре демонструє зміну вимог до озброєння бронетехніки під час нашої війни.

За останні два роки різні конфігурації «Таврії» з’явилися на бронеавтомобілі «Новатор», американському M113, важкому наземному роботизованому комплексі Protector, новій «Варті-3» і навіть морській безпілотній платформі Sea Baby.

У листопаді 2024 року Міністерство оборони офіційно кодифікувало бойовий модуль «Таврія» та допустило його до експлуатації у Силах оборони.

⚙️ ЩО ТАКЕ «ТАВРІЯ»

У базовому розумінні це дистанційно керована стабілізована турель.

Принципова відмінність від традиційної відкритої кулеметної установки полягає не тільки в тому, що зброєю можна керувати дистанційно.

Фактично формується комплекс:

озброєння + стабілізація + оптико-електронна система + цифрове управління + робоче місце оператора.

За даними МОУ, система здатна захоплювати та супроводжувати цілі, працювати по рухомих об’єктах і забезпечувати застосування вдень та вночі. Сам модуль має бронезахист від вогню стрілецької зброї та уламків.

При встановленні на бронемашину оператор знаходиться всередині захищеного корпусу і керує модулем через пульт та монітор.

Саме це є однією з головних практичних переваг дистанційно керованої турелі.

🔥 «ТАВРІЯ-14,5»: З ЧОГО ПОЧАЛАСЯ ПУБЛІЧНА ІСТОРІЯ

У березні 2024 року «Українська бронетехніка» повідомила про випробування 10-місного «Новатора» з «Таврією-14,5».

Основне озброєння - 14,5-мм КПВТ.

Заявлений боєкомплект становив 200 патронів.

Модуль отримав систему стабілізації, автоматичне захоплення та супроводження цілі, а також оптико-електронний комплекс для цілодобової роботи. Виробник заявляв можливість виявлення цілей на відстані понад 5 км.

Бронезахист самого модуля, корпусу оптико-електронної системи та блоків управління заявлений на рівні STANAG 4569 Level 1.

Тут важливо не змішувати дві характеристики:

понад 5 км - це заявлена дальність виявлення сенсорами, а не ефективна дальність стрільби КПВТ.

Сенсор може побачити об’єкт значно раніше, ніж зброя отримає прийнятні умови для його ураження.

🛡 M113: НАВІЩО ЙОМУ «ТАВРІЯ»

У грудні 2024 року МОУ повідомило про інтеграцію на американський БТР M113 іншої конфігурації:

«Таврія 14,5/7,62».

Модуль отримав два кулемети - 14,5-мм КПВТ та 7,62-мм ПКТ.

І тут особливо добре видно практичний сенс модернізації.

На значній частині M113 великокаліберний кулемет встановлений на верхній турелі, тому під час його застосування стрілець частково або повністю залишає захищений об’єм машини.

«Таврія» переносить оператора всередину корпусу.

Він спостерігає за полем бою через оптико-електронну систему та монітор і дистанційно керує озброєнням.

Тобто модернізація одночасно вирішує дві задачі:

підвищення вогневої потужності M113 та зменшення експозиції оператора.

🤖 «ТАВРІЯ-12,7»: МОДУЛЬ ПЕРЕСІДАЄ НА РОБОТА

Наступний етап розвитку ще цікавіший.

У 2025 році «Українська бронетехніка» випробувала важкий наземний роботизований комплекс Protector із модулем «Таврія-12,7».

Тут використовується 12,7-мм Browning M2 та цифрова система управління озброєнням.

Під час випробувань перевіряли стрільбу з різних дистанцій, у різних режимах, зі статичного положення та під час руху. За інформацією розробника, модуль призначений для спостереження, виявлення та ураження наземних і повітряних цілей, включно з БПЛА.

Сам Protector є важкою дистанційно керованою платформою масою до 4 т, вантажопідйомністю до 700 кг і заявленим запасом ходу до 400 км. У червні 2025 року комплекс допустили до експлуатації у Силах оборони.

І тут змінюється вже сама архітектура бойової системи.

На M113 оператор знаходиться всередині машини.

На НРК екіпажу всередині взагалі немає.

Отже, дистанційний бойовий модуль стає одним із технологічних компонентів переходу від бронемашини з екіпажем до безекіпажної наземної платформи.