Центральноєвропейський ф'южн

🇦🇲🇦🇿 Довести справу до кінця: вірмено-азербайджанський мир до 2031 року

🕊 Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що до кінця свого терміну у 2031 році планує остаточно підписати та ратифікувати мирну угоду з Азербайджаном. У 2025 році за посередництва Трампа сторони парафували, але не підписали договір. Зараз же, на думку Пашиняна, країни увійшли в завершальну стадію інституціоналізації миру, попри наявність нерозв’язаних суперечок.

🔹Вірменія та Азербайджан мають низку анклавів та ексклавів на територіях одне одного. Так, вірменське село Арцвашен розташоване в Азербайджані, а азербайджанські Кяркі, Бархударли, Софулу та Аскіпар - у Вірменії. Як варіант вирішення цього питання Пашинян запропонував ліквідувати анклави та ексклави по обидва боки кордону шляхом обміну територіями рівноцінних розмірів. З прагматичної точки зору, таке рішення позбавить місцевих жителів правових та побутових труднощів, зокрема, під час перетину кордону.

🔹З іншого боку, для справедливості обміну необхідно провести повну делімітацію кордону та визначити точні межі всіх територій, а також з'ясувати юридичну форму рішення, для якого, можливо, знадобиться проведення національного референдуму.

🔹Ключовим каменем спотикання залишається конституційне питання: Баку наполягає на зміні Конституції Вірменії, яка містить у преамбулі посилання на Декларацію незалежності 1990 року з ідею «возз'єднання» Нагірного Карабаху з Вірменією. Однак, за результатами червневих виборів у Вірменії, ухвалення поправки потребує всенародного голосування, оскільки правляча партія «Громадянський договір» не здобула конституційної більшості для реалізації такого кроку.

🇺🇦 Раніше цього тижня в рамках Варшавського безпекового форуму відбулася зустріч міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з його вірменським колегою Араратом Мірзояном. Сторони обговорили зміцнення політичних, економічних та гуманітарних відносин, а голова МЗС Вірменії отримав запрошення відвідати Україну.

🇺🇦🇭🇺 Петер Мадяр запросив Володимира Зеленського в Будапешт

Як повідомляє угорське видання 444, Президент України є у списку запрошених на урочистості, присвячені 70-річчю Угорської Революції 1956 року, які заплановані на 23 жовтня.

Українська сторона поки не підтвердила участь.

«Ми побачимо», — сказав заступник Голови Офісу Президента Ігор Жовква.

Нагадаємо, що після схвалення і підписання Законопроєкту №16119 в Україні, що стосувався освітніх прав національних меншин, Угорщина висловила свою готовність продовжувати налагоджувати відносини з Україною, зокрема:

1️⃣ Угорщина розблокувала Кластери 2 і 3 в межах Пакету розширення ЄС для України;

2️⃣ Спікерка Національної асамблеї Угорщини Агнеш Форштхоффер і Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провели зустріч парламентських делегацій;

3️⃣ Сьогодні очікується двостороння зустріч Петера Мадяра і Володимира Зеленського на полях Саміту ЄС.

Візит Зеленського до Угорщини може стати другим від початку повномасштабного вторгнення. Перший відбувся ще в листопаді 2024 року в рамках участі в саміті Європейської політичної спільноти, коли при владі був уряд Віктора Орбана.

За динамікою розвитку угорсько-українських відносин і не лише стежте з нами на Центральноєвропейському фʼюжні.

🇸🇰🇷🇺 Словаччина відновлює міжурядові переговори з Росією вперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну

Словаччина та Росія готуються відновити роботу міжурядової комісії з економічного, наукового та технічного співробітництва, засідання якої були призупинені після лютого 2022 року. Як повідомляє Politico з посиланням на документ російського уряду, зустріч запланована на 25 листопада в Москві.

⚡️ Згідно з документом, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар під час переговорів із російським міністром Валерієм Фальковим висловив незгоду з політикою ЄС щодо поступової відмови від російських енергоносіїв. Словацька сторона наголосила на важливості збереження постачання російської нафти через трубопровід «Дружба», природного газу та ядерного палива для словацьких електростанцій.

🤝 Окрім енергетики, сторони планують обговорити співпрацю у сферах культури, туризму, сільського господарства та охорони довкілля. Окремим питанням стане участь російських спортсменів у міжнародних змаганнях. За інформацією російської сторони, Бланар розкритикував обмеження щодо них, назвавши їх дискримінаційними.

#българска_събота #български_уикенд

Здравейте, шановні читачі! Представляємо до Вашої уваги нову спецпублікацію для "Європейської Правди" про поточні вибори у Болгарії, хто бореться з ким та які сценарії розвитку подій можна очікувати!

Президентські вибори 25 жовтня є важливими не тільки для майбутнього Болгарії, але й для всієї Європи: країна може або повністю закріпитись на проросійському шляху Румена Радєва - де за кожним зовнішньополітичним сигналом слідуватиме "а ми, насправді, цього не робили" - або розпочати нову сторінку в історії країни, де при владі буде принциповий євроатлантичний та проукраїнський президент, який не боїться називати речі своїми іменами.

Шанси є у обох таборів, тому читайте спецвипуск про Болгарію на Центральноєвропейському Ф'южені!

🇵🇱 🇺🇸Як Трамп хотів змінити уряд Польщі — і що про це відомо?

Дональд Трамп міг особисто запропонувати одному з ключових міністрів польського уряду вийти з коаліції Дональда Туска та сформувати новий уряд із правою опозицією. Про це повідомляють польські медіа, а сама історія вже спричинила політичну суперечку у Варшаві.

2 березня віцепрем'єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зустрівся з Трампом у Білому домі. Сам факт зустрічі підтверджений, однак її зміст офіційно не розкритий.

За інформацією журналістки Gazeta Wyborcza Домініки Вельовейської, Трамп нібито запропонував Косіняку-Камишу залишити урядову коаліцію та сформувати альтернативний кабінет із правими силами. В обмін новий уряд міг би розраховувати на політичну підтримку Вашингтона.

🏛 Чому саме Косіняк-Камиш?

Він очолює Польську селянську партію (PSL) — найбільш консервативного партнера в коаліції Туска. Її вихід міг би позбавити прем'єра парламентської більшості та відкрити шлях до формування нового уряду за участю правої опозиції.

Водночас сам Косіняк-Камиш не підтвердив повідомлень про таку пропозицію, а його партія продовжує декларувати підтримку чинної коаліції.

❗️Як відреагували у Варшаві?

Дональд Туск підтвердив, що міністр оборони повідомив йому про зустріч одразу після її завершення. За словами прем'єра, розмова стосувалася внутрішньополітичної ситуації в Польщі, а не питань розміщення американських військових.

Очільник МЗС Радослав Сікорський звернув увагу на відсутність офіційної службової записки про зустріч, організовану за участі президентського оточення. Він також порушив питання про можливе втручання іноземної держави у внутрішню політику Польщі.

🔎 Що це означає?

Ситуація може демонструвати, наскільки польська внутрішня політика переплетена з відносинами зі США. Президент Кароль Навроцький та праві сили роблять ставку на особисті контакти з Трампом, тоді як уряд Туска намагається зберегти єдність коаліції.

🇪🇺 Центральна Європа реагує на розворот Трампа щодо Росії та України

Заяви Дональда Трампа про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизельного пального та його нові випади проти Володимира Зеленського викликали неоднозначну реакцію в Центрально-Східній Європі.

🇵🇱 Польща. Прем'єр Дональд Туск після розмови із Зеленським підтвердив солідарність Польщі та Європи з Україною та її президентом. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський поставив під сумнів економічну реалістичність домовленості щодо дизеля. На тлі дефіциту пального в самій Росії та українських ударів по російських НПЗ незрозуміло, звідки Москва братиме надлишки для експорту.

Тим часом, президент Кароль Навроцький мовчить, ймовірно, намагаючись зберегти канал впливу на Трампа і не підважити особливі стосунки Варшави з Вашингтоном.

🇨🇿 Чехія. Несподівано, найгостріша реакція пролунала від прем'єра Андрея Бабіша, який назвав домовленість США з Росією «величезним ляпасом Європі». Він звернув увагу на парадокс: Трамп раніше критикував європейців за закупівлі російських енергоносіїв, а тепер сам відкриває можливості для російського дизеля.

🇧🇬 Болгарія. Тут якраз без несподіванок. Президентка Іліяна Йотова близька до прем'єра Румена Радєва, закликала не поспішати з висновками та розглядати домовленість у ширшому контексті переговорів щодо України. Вона також висловила сподівання на позитивний вплив угоди на світовий паливний ринок.

Натомість представник прихильної до України «Продовжуємо зміни» Ніколай Денков пов'язав рішення Трампа з американськими передвиборчими міркуваннями та застеріг від можливих ширших поступок Росії.

🇷🇴 🇲🇩 🇸🇰 🇭🇺 🇱🇹 Румунія, Молдова, Словаччина, Угорщина та Литва наразі завмерли в очікуванні. Можна припустити, що частина урядів воліє дочекатися європейських консультацій, інші не бажають загострювати відносини з адміністрацією Трампа, а для Будапешта і Братислави грають роль ще й власні енергетичні інтереси..

Уряди намагаються уникнути ситуації, коли захист України та європейських санкцій автоматично означатиме конфлікт зі США.

Зустріч міністрів закордонних справ ЄС сьогодні 12 жовтня стане перевіркою того, чи здатна Європа виробити спільну відповідь на американсько-російське зближення, чи кожна столиця й надалі шукатиме власний спосіб не посваритися з Вашингтоном

🇨🇿 Партія «ANO» чеського прем’єр-міністра Андрея Бабіша втрачає позиції на регіональних виборах

Згідно з остаточними результатами, оприлюдненими в неділю, партія Бабіша на муніципальних виборах, що відбулися у п’ятницю та суботу, набрала 13,3% голосів, що менше, ніж 16,6%, отриманих чотири роки тому.

«ANO» перемогла в шести регіональних центрах — на два менше, ніж під час попередніх виборів 2022 року, — і не здобула перемоги в Празі.

Муніципальні вибори здебільшого стосуються місцевих питань і мають обмежений прямий вплив на політику центрального уряду, але їх часто розглядають як індикатор рівня підтримки правлячих партій.

У Чехії також відбулися вибори з метою заміни третини представників у Сенаті — верхній палаті парламенту, де, ймовірно, і надалі домінуватиме опозиція. П’ятеро сенаторів здобули перемогу вже в першому турі, а другий тур відбудеться наступних вихідних.

«ANO» має найбільшу кількість — 13 — кандидатів, які пройшли до другого туру, що відбудеться наступного тижня.

Однак партії прозахідної парламентської опозиції, які в багатьох округах об’єднали сили в широкі коаліції, мають загалом 26 кандидатів, що пройшли до наступного туру.

🇦🇲 «Вірменія це Вірменія» та інші дипломатичні пригоди Пашиняна

🇷🇺 Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян різко відповів на заяву заступника голови Радбезу Росії Дмітрія Мєдвєдєва стосовно того, що, змінюючи напрямок розвитку, Вірменія ризикує перетворитися на «нову Україну». Під час прес-конференції прем’єр нагадав, як ОДКБ не виконала своїх зобов’язань, не захистивши країну від азербайджанських атак, і що надалі Вірменія ставатиме «все більш суверенною державою».

🙅🏻‍♀️ Цього тижня також відбувся саміт СНД у Туркменістані, де, зокрема, був президент Росії Владімір Путін та президент Азербайджану Ільхам Алієв. Попри повідомлення російського джерела про начебто закриту тристоронню зустріч, речниця Пашиняна заявила, що жодної такої зустрічі не відбулося. 

🔸 А втім, на початку цього тижня вірменський прем’єр-міністр мав телефонну розмову з Путіним, у якій привітав його з днем народження, і вже в Туркменістані зустрівся з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Обидва лідери наголосили на важливості високорівневих контактів та обговорили поглиблення співпраці між Вірменією та Іраном. Таким чином, демонструючи здатність чинити опір російському тиску, Пашинян все ж прагматично підтримує багатовекторні контакти та сприяє зміцненню відносин із сусідніми державами.

🇪🇺 У межах діалогу про лібералізацію візового режиму з ЄС, з листопада Вірменія розпочне видачу нових біометричних паспортів та ID-карток за європейськими стандартами, цифровізує процедуру отримання посвідок на проживання та посилить міграційні правила. До того ж, з цієї суботи для Вірменії почали діяти тимчасові торговельні преференції, які на наступні два роки лібералізують майже 80% вірменського експорту до ЄС.

🇦🇿 У відносинах з Азербайджаном також відбувся прогрес: у четвер делегації двох країн зустрілися у вірменському місті Горіс для обговорення будівництва ліній електропередач у межах проєкту «Маршрут Трампа» (TRIPP). Тим часом у самому Азербайджані правляча партія «Новий Азербайджан» скасувала обмеження терміну повноважень свого лідера (5 років), фактично закріпивши безстрокову владу Ільхама Алієва.

#македонски_петок

Фото – міністри закордонних справ Болгарії та Північної Македонії на конференції. 08.10.2026

Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії.

Здраво, шановні читачі!

Сьогодні ми коротко розглянемо актуальні новини з Північної Македонії, зокрема ефект, який залишила після себе фон дер Ляєн, та перемовини з болгарською делегацією.

У минулому випуску ми писали про візит Урсули фон дер Ляєн до Скоп’є в межах її туру Західними Балканами. Наступного дня македонський прем’єр Християн Міцкоський повідомив журналістів, що зустріч була надзвичайно дружньою та корисною, а послання голови ЄК викликають підбадьорення, як і вона сама, натхненна від поточного македонського темпу проведення реформ на шляху до євроінтеграції. Крім цього, подальші урядові заяви були економічно втішними: країна енергетично стабільна та готова до зими, зростає зайнятість, ведеться активна робота над інфраструктурними проєктами, зменшується енергетична залежність та будується північний газовий інтерконектор.

Водночас в країні продовжується двостороння боротьба між урядом ВМРО-ДПМНЄ та опозицією СДСМ. Висвітлювати кожний гострий коментар ми не будемо, але все зводиться до двох тез: уряд Міцкоського неправильно витрачає кошти та стримує справжні євроінтеграційні процеси страхом до втрати ідентичності, яка наразі захищена; попередники СДСМ неправильно витрачали кошти на муніципалітети, опозиція не йде на контакт та компроміси, бреше щодо реального стану речей. Ці тези не є чимось новим і повторюються обома сторонами на регулярній основі, тому звертати на них всю увагу нема сенсу.

Проте звернути увагу на зустріч міністрів закордонних справ Болгарії та Північної Македонії якраз варто, бо вони відбулись після зміни македонської політики щодо євроінтеграції (до процесу перемовин з болгарами потрібно долучати представників ЄС для зрушення з мертвої точки), а також початком внутрішньоєвропейського дискурсу щодо скасування права вето в процесі переговорів про вступ – зі збереженням права перед самим актом членства – на який звернула увагу македонська сторона. Македонська сторона йшла на перемовини без великих очікувань, тим паче що й заяви болгарської сторони про перегляд європейської політики розширення теж не були обнадійливими.

З усім тим, 8 вересня у Софії відбулася конференція “Геостратегічний контекст Пан’європейського коридору №8”, де македонський голова МЗС Тимчо Муцунський погодився з колективною позицією, що Коридор має функціонувати як єдина транскордонна система, а не як низка окремих проєктів; Коридор має важливе загальноєвропейське, економічне та безпекове значення стратегічно-регіонального масштабу, і тому македонська сторона готова до подальшої тісної співпраці з Болгарією, Албанією та європейськими партнерами. Болгарська сторона, представлена міністеркою Веліславою Петровою, так само погодилась із вищезазначеними тезами, роблячи окремий акцент на військовій мобільності. Висновки конференції можна прочитати за посиланням (англ. файл).

Подальшу двосторонню зустріч пан Муцунський оцінив конструктивною та позитивною, хоча сторони й залишаються на суттєво відмінних позиціях; зберігається високий рівень недовіри; македонська сторона хоче, щоб питання ідентичності, історії та культури не були перешкодою на шляху до євроінтеграції. Пані Петрова підтвердила підтримку європейської перспективи Північної Македонії, паралельно очікуючи повного виконання зобов’язань викладених в Європейському консенсусі 2022 року. Обидві сторони домовилися продовжити відкрите спілкування на цю тему, а також теми взаємного інтересу. Наскільки зрозуміло з відповіді пана Муцунського перед ЗМІ, питання участі представників ЄС на таких зустрічах підіймалось македонською стороною і ЄК робить усе можливе для досягнення прогресу за цим треком, хоча його слова і не мали конкретики коли це станеться.

Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені та до зустрічі в нових випусках “Македонської П’ятниці”!

🇨🇿 Чеські вибори. Що і до чого

9 -10 жовтня в Чехії одночасно проходять муніципальні і сенатські вибори.

🏛 Сенат
На вибори пішла третина із 81 сенатора. Цьогоріч 154 кандидати змагаються у 27 округах. При цьому, 26 мандатів захищатиме опозиція (ODS, STAN, KDU-ČSL, TOP 09, Piráti), в той час як ANO лише 1

Хоча верхня палата парламенту має обмежені повноваження, боротьба за неї є важливою для опозиції з кількох причин.

Сенат - це останній орган де опозиція наразі зберігає більшість і має хоча б якийсь вплив на прийняття рішень. Втрата цієї «фортеці» була б тяжким ударом по політичним спроможностям антибабішівських сил.

Домінування опозиції в Сенаті також слугує запобіжником від спроб уряду Андрея Бабіша внести зміни в чеську конституцію і можливих ворожих кроків проти президента, адже для обох дій потрібна підтримка двох палат парламенту.

На щастя для опозиції, для збереження більшості їм достатньо виграти лише 4 округи. Проти ANO також грає відсутність союзників, ультраправа SPD не має своїх сенаторів і йде на вибори ділячи електорат з іншими правими популістами, а Motoriste взагалі не висували кандидатів.

🏠 Муніципалітети
190 тисяч кандидатів змагатиметься за 62 тисячі мандатів у місцевих радах. При цьому, у приблизно шостій частині громад результати виборів є уже відомими, через співпадіння числа кандидатів із кількістю «крісел» у радах.

Хоча розклади сил в місцевих радах не мають впливу на національну політику, для багатьох партій вони стануть «перевіркою на життєздатність».

Це, зокрема, стосується таких політсил як KDU-ČSL, які мають вкрай низький (біля 2,5%) загальнонаціональний рейтинг, проте мають найбільшу (з-поміж провідних партій) присутність в регіонах і мають шанс її зберегти.

Потенціал на місцевому рівні зберігають також ті політсили які вибули з національної політики (насамперед, ліві з SOCDEM і KSČM), а також нові рухи, як наприклад Naše Česko Мартіна Куби.

📌 Цьогорічна виборча кампанія, хоча і носить другорядний характер, дала кандидатам змогу повправлятися в агітації. Поки Ян Гроліх забавляв виборців піснями, а Бабіш дивував всіх недоречними інтимними подробицями, з-поміж усіх виділилася SPD. Партія розпочала співпрацю із піарниками німецької AfD, прагнучи перейняти досвід (і, очевидно, сподіваючись на аналогічний успіх) німецьких ультраправих.

Чия саме стратегія виявиться виграшною стане відомо вже незабаром

#српска_среда

Здраво, шановні читачі! Ми продовжуємо розповідати про останні виборчі новини з Сербії!

🗳18 днів до виборів

Із наближенням дня виборів все цікавіше дивитися на політичну агітацію двох найбільших блоків: Александара Вучича та студентів-блокадників.

На своїй сторінці в Instagram колишній президент вже встиг попрацювати офіціантом, який в першу чергу пропонує людям мир та стабільність, ЄС та відсутність санкцій на РФ; серби кажуть “як добре живеться” та стукають по дереву, щоб не наврочити, поки закадровий голос попереджає, що з новими обличчями буде і нестабільність. Продовжується і тенденція цілування й обіймання дітей, випадків чого в останніх агітаційних відео так багато, що їх всіх не вмістити у гіперпосилання, тож просто дамо посилання на сторінку кандидата. Журналісти опозиційного “Vreme” також припускають, що Вучич на моменти поцілунків міг бути хворим на ГРИП. На відео Вучич також цілує і старих людей, зокрема бабусю, якій стало погано під час його мітингу. 

З менш легального, деякі банкомати тепер видають купюри по 1000 динарів із надрукованими передвиборчими гаслами партії Вучича; Вучич займає більше екранного часу ніж інші. І, попри вибори, продовжуються атаки на студентів з боку активістів СНС та поліції, урядовці саботують вибори за кордоном (зокрема у Німеччині), де у студентів є сильне лобі серед діаспори.

Ну, а відеоінтерв'ю Вучича з каменем вже стало напівлегендарним. Для розуміння, експрезидент у дворі батьківської хати дебатує з каменем/роздрукованим обличчям доктора Іллі Срдановича (кандидат №1 Студентського списку). Камінь було обрано, бо студенти в минулому заявляли про можливість перемоги “каменю для квашення капусти” над Вучичем у дебатах; Вучич не здатний подебатувати з самими студентами. Теми глибокої чотирьох хвилинної розмови стосувались питань федералізації та будівничих проєктів у Воєводині, незалежності Косово. І, як дорослий політик, Вучич наприкінці подякував каменю за дуель.

Своєю чергою, блокадники не займаються відвертим популізмом, а активно поширюють свою програму, яка складається з 11 пунктів та 3 розділів:

1) Сербія чи мафія. 1. Визволення судів та прокуратури зі створенням Спеціальної прокурорської поліції, звільнення всіх поліціянтів, що порушили закони у протистоянні зі студентами та громадянами, контроль над МВС під час знищення контролю мафії; 2. Введення законів про походження та конфіскацію незаконно набутого майна, люстрація державних службовців, ретельні перевірки і притягнення до відповідальності корупціонерів та порушників прав людей; 3. Повна прозорість держзакупівель та аудит держпроєктів; 4. Визволення та департизація (звільнення з-під контролю партії) медіа, зокрема RTS, та Органу регулювання електронних медіа.

2) Знання – сила. 5. Професійна зайнятість та департизація держсектору – фактично введення меритократичного підходу до призначень замість непотизму; 6. Інновації в навчанні та безкоштовні підручники для всіх учнів початкової та середньої школи; 7. Побудування економіки на знаннях, підтримка інновацій, підприємців та фермерів грантами та субсидіями.

3) Сербія зростає разом з нами. 8. Скорочення максимального терміну строкової зайнятості з 24 до 12 місяців; 9. Подолання монополії імпортного лобі та забезпечення продовольчої безпеки, захист сільськгосп. угідь та води як національних активів; 10. Надання доступного житла молодим парам та малозабезпеченим професіям (освіта та охорона здоров’я); 11. Запровадження єдиної ціни на ліки, створення нацстандарту мінімальної кількості бригад первинної медичної допомоги на душу населення, стимуляція працевлаштування молодих лікарів у віддалених районах.

Наостанок, коротко напишемо про соціологічні опитування. Тут поки мало з чим можна працювати. Є опитування Faktor Plus (21.09) та NSPM (30.09), які є політично заангажованими на користь Вучича. У Faktor Plus студенти мають 37.1%, а Вучич – 48.6%; у NSPM студенти поки перемагають з 44.4% проти 41.7% у Вучича. Сподіваємось отримати реальні цифри від незалежних експертів CRTA до виборів.

Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф'южені!

🇷🇴 Румунія знову шукає прем’єра, а ключі залишаються у соціал-демократів

Після трьох невдалих спроб призначити на посаду прем’єр-міністра представників політичних партій Нікушор Дан змінив тактику. Його четвертим кандидатом став Лука Нікулеску — дипломат, колишній посол у Франції та нинішній координатор вступу Румунії до ОЕСР. Формально Нікулеску справді є незалежним кандидатом, однак політично його незалежність закінчується там, де починається парламентська арифметика.

Сам Нікулеску це фактично визнав у першому ж виступі, оскільки своїм головним завданням він назвав формування парламентської більшості для майбутнього уряду. І саме тут починається проблема, з якою не впоралися його попередники. Для затвердження кабінету необхідно зібрати щонайменше 233 голоси, а зробити це без участі соціал-демократів (PSD) надзвичайно складно.

Найлогічнішим сценарієм для Нікулеску виглядає спроба створити широкий проєвропейський уряд за участі представників PNL, PSD, USR та UDMR. Такий формат дозволив би перетворити формально незалежного прем’єра на компромісну фігуру між партіями. Проблема лише в тому, що для PSD компроміс навколо Нікулеску означає відмову від значно вигіднішого сценарію — отримати посаду прем’єра для власного представника.

Соціал-демократи цього особливо й не приховують. Сорін Гріндяну заявив, що PSD «надзвичайно розчарована» рішенням президента, адже після серії правоцентристських кандидатур очікувала отримати мандат на формування уряду як найбільша парламентська партія. Усередині PSD також побоюються, що участь у кабінеті Нікулеску змусить партію нести політичну відповідальність за уряд, який вона не очолює.

І саме тут голоси PSD перетворюються на головний переговорний ресурс партії.

Соціал-демократам необов’язково активно домагатися призначення Гріндяну. Вони можуть просто не дати Нікулеску необхідних голосів і дозволити політичній кризі розвиватися далі. Після кожної невдалої спроби вибір для президента стає дедалі вужчим: шукати п’ятого кандидата, домовлятися з PSD або рухатися в напрямку дострокових парламентських виборів.

І останній варіант парадоксально може грати на користь самих соціал-демократів у переговорах.

Причина — ультраправа AUR. Останні опитування протягом 2026 року показували партію приблизно на рівні 38–40% серед респондентів, які визначилися з партійною симпатією. Для порівняння, червневе опитування INSCOP давало PNL 20,3%, PSD — 17,5%, а USR — значно менше.

Тому перспектива дострокових виборів створює для проєвропейських PNL, USR та UDMR окремий ризик: нинішній парламентський баланс може суттєво змінитися. Для PSD це означає додатковий переговорний аргумент — соціал-демократи можуть позиціонувати свою участь як необхідну складову стабільної проєвропейської більшості.

У результаті четверта спроба Нікушора Дана може повернути його до тієї самої точки, з якої все починалося. Нікулеску прибирає суперечку про те, яка саме проєвропейська партія повинна отримати посаду прем’єра, але не змінює співвідношення сил у парламенті.

Тому головне питання найближчих 10 днів — не наскільки Лука Нікулеску справді «незалежний». Значно важливіше, яку ціну PSD запросить за свої голоси і чи погодяться соціал-демократи підтримати уряд, прем’єр-міністром якого буде не Сорін Гріндяну. Адже саме від цього значною мірою залежить, чи стане четверта кандидатура завершенням майже піврічної урядової кризи — чи лише ще одним її етапом.

🇸🇰 Уряд Словаччини схвалив бюджет на 2027 рік із дефіцитом майже €7,5 млрд

Уряд Роберта Фіцо затвердив проєкт бюджету на 2027-2029 роки. Наступного року доходи державного сектору мають становити €63,3 млрд, видатки – €70,8 млрд, а дефіцит – €7,44 млрд, або 4,94% ВВП. Таким чином, попри три раунди бюджетної консолідації, дефіцит знову зросте порівняно з очікуваними 4,37% ВВП у 2026 році. Державний борг у 2027 році має перевищити 66% ВВП, а надалі продовжити зростати.

Проєкт викликав різку критику соціальних партнерів – Економічна і соціальна рада не змогла погодити бюджет через незгоду роботодавців і профспілок. Представники бізнесу заявили, що в документі фактично немає заходів для стимулювання економічного зростання чи помітного скорочення державних витрат. Окремо критикують те, що анонсоване урядом скасування транзакційного податку у 2027 році не відбудеться, хоча частина підприємців уже врахувала це у своїх планах. Натомість роботодавці звертають увагу на подальше збільшення чисельності та зарплат у державному секторі.

Профспілки також критикують уряд за те, що домовленості щодо підвищення зарплат працівників державної та публічної сфери поки не відображені в бюджеті. Додаткове невдоволення викликав і сам процес: кількасот сторінок бюджетних матеріалів соціальні партнери отримали лише ввечері напередодні переговорів, що вони назвали проявом неповаги до соціального діалогу.

Критикує бюджет і опозиція. SaS заявляє, що після трьох пакетів консолідації громадяни отримали вищі податки та внески, тоді як економічне зростання залишається слабким, і звинувачує уряд у формуванні бюджету насамперед для збереження коаліції. PS, SaS, KDH та Hnutie Slovensko також спільно звернулися до Конституційного суду, оскільки вважають, що уряд неправомірно використав виняток із правил боргового гальма, щоб не подавати збалансований бюджет.

На тлі цього зростає і вартість самого боргу, адже витрати на його обслуговування мають зрости приблизно з €2 млрд до понад €2,4 млрд. Тобто уряд планує завершувати каденцію з дефіцитом майже на тому самому рівні, з яким прийшов до влади у 2023 році, але вже з вищим державним боргом.

#българска_събота #български_уикенд

Фото: протест під гаслом “Тут не Москва” у Софії на площі Незалежності (трикутнику влади). 28.09.2026

Здравейте, шановні читачі! Президентські вибори у Болгарії наближаються, і тим більш цікаво спостерігати за тим, як до них готується правляча партія. 

🗳 20 днів до виборів

Продовжуючи боротьбу за голос виборців, правляча партія “Прогресивна Болгарія” та уряд Румена Радєва наразі працюють над правками до Закону про акцизи, де вводиться спеціальне положення про контроль над домашньою ракією (балканський міцний алкогольний напій). Це рішення вже розкритикували у євроатлантичній ПП, підкреслюючи, що якщо у когось є така ракія в холодильнику, подарована другом, то їх можуть оштрафувати на 1000 євро. Пояснення міністра фінансів Гилиба Донєва теж не додали впевненості: він пообіцяв контролювати “тільки тих, хто зловживає торгівлею домашньої ракії” наводячи приклади продажу напою на СТО та в перукарнях, а якщо людина розпиватиме таку ракію в межах родини, то нічого робити не будуть. Наразі євроатлантисти з ДБ працюють над законопроєктом, який дозволить виробляти, дарувати та продавати малу кількість домашньої ракії та вина; в ПП запустили петицію, яка покликана скасувати цю пропозицію в Законі.

Крім цього пострілу в ногу, на тлі історії з поїздкою Іліяни Йотової до Нью-Йорку та скандалу з (не)підписанням спільної проукраїнської декларації, громадяни Софії вийшли на протести 28 вересня з гаслами “Геть Йотову”, “Тут не Москва” та “Росія – ворог №1 болгарської державності та ЄС”. На протесті були видні прапори ЄС, НАТО та України; протестувальники закликають Румена Радєва та Іліяну Йотову піти у відставку, після чого має відбутись суд. Це вже друга акція протестів за перший місяць осені, попередні відбулись 15 вересня, але були радше направлені проти прем’єра Радєва.

Проте Румен Радєв відмовляється називати себе адвокатом інтересів Володимира Путіна чи Сергія Лаврова, просто підкреслюючи, що потрібно дослухатись до обох сторін конфлікту, і що йому дуже сумно, коли людину, яка відхиляється від мейнстримної політичної позиції одразу називають “проросійською”. Прем’єр Радєв також переконаний, що все ще не були вичерпані дипломатичні можливості для урегулювання цієї війни, та потрібно відкривати канали зв’язку, сідати та розмовляти. Прессекретар Кремля Пєсков повідомив про позитивну оцінку слів Румена Радєва, звинувачуючи у відсутності перемовин Європу.

Проте урядові сили цього тижня мали й перемоги, як от повернення останків царя Самуїла, що було досягнуто завдяки домовленості з Грецією. Церемонію повернення останків, яка відбулась 3 жовтня, можна глянути за посиланням. Водночас не виключаємо, що влада могла повторити історію з помилуванням наркобарона та використати повернення останків для відведення уваги від поточних проблем, враховуючи, що урядовці активно подавали це як національну перемогу.

✍️ Коментар від редакторів

Маємо два маленьких коментарі:

1. З’явилося вересневе опитування соціологічної агенції “MarketLinks”. Повна інформація буде надана в межах рубрики щотамусусідів, проте хочемо звернути увагу на такі цифри: 

Іліяна Йотова та Кіріл Валчев наразі лідують на президентських перегонах з 41.4% підтримки. Андрей Гюров та Георгі Кандєв поки що набирають 21.9%. При цьому 20.4% виборців ще не визначились з тим за кого голосувати, хоча й схиляються до Йотової. Крім цього, партії ПП (9%) та ДБ (7.2%) сумарно тримають 16.2% підтримки на потенційних парламентських виборах, переступаючи через опозиційну партію ГЕРБ, яка отримує лише 10.3% підтримки.

2. ГЕРБ наразі переживає не найкращі часи. За вересень з партії пішли: очільниця молодіжного крила Ванеса Філіпова, кол. заступник мера Пловдіва Владімір Темельков; мер Старої Загори Живко Тодоров відбився від партійної лінії та публічно підтримав кандидатуру Йотової на виборах. При цьому голова ГЕРБ Бойко Борисов публічно захистив Тодорова, називаючи його підтримку не від імені ГЕРБ, а як особистісну, яка не йде проти партії.

Відчуваємо, що криза тільки поглиблюватиметься. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇱🇹🇺🇦 Литва розгортає українську систему виявлення дронів SkyFortress

Міністерство оборони Литви 2 жовтня повідомило про пілотне розгортання SkyFortress. Створена в Україні система виявляє низьколітаючі об’єкти за звуком або радіосигналами та за допомогою штучного інтелекту класифікує їх у реальному часі.

Серед заявлених цілей є безпілотники та крилаті ракети.
Контракт, підписаний улітку 2026 року, передбачає також обробку даних із сенсорів, використання бібліотек акустичних і радіочастотних сигнатур на основі несекретної інформації та навчання персоналу. Під час випробувань перевірятимуть, наскільки ефективно система виявляє й розпізнає низьколітаючі дрони саме в литовських умовах.

Міністр оборони Робертас Каунас пояснює: Литва адаптує рішення, які вже працюють в Україні. SkyFortress посилює початкову ланку протиповітряної оборони, забезпечуючи спостереження та виявлення загроз. Наступними етапами мають бути перехоплення й нейтралізація. Вартість контракту, кількість сенсорів і масштаби покриття не розголошуються.

🇬🇪 «Ауфідерзейн»: два німецькі фонди припинили свою діяльність у Грузії

🇩🇪 30 вересня, Фонд Конрада Аденауера (KAS) та Фонд Фрідріха Науманна за Свободу (FNF) офіційно закрили свої офіси після більше 20 років роботи та сприяння демократичному розвитку у Грузії.

❓Основною причиною згортання діяльності стало те, що грузинська влада відмовила організаціям у дозволі фінансувати та реалізовувати свої програми в країні. У самих фондах заявили, що закриття є вимушеним кроком, оскільки дії грузинського уряду унеможливлюють продовження їхньої роботи. З 2024 «Грузинська мрія» запровадила низку законів, які суттєво обмежують іноземне фінансування, а в березні цього року ухвалила новий законодавчий пакет, що розширює поняття «гранту» та вимагає його затвердження урядом.

🗣 Спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі відкинув критику, звинувативши фонди у переслідуванні власних політичних цілей і небажанні займатися натомість науковою чи освітньою діяльністю. Німеччина відреагувала негативно: представник МЗС Німеччини Мартін Ґізе назвав закриття представництв фондів «великою втратою для Грузії та грузинського суспільства», а депутат Бундестагу Даніель Кельбль заявив про «крок назад» у двосторонніх відносинах та віддалення Грузії від ЄС.

👀 Два інші німецькі фонди, Фонд імені Фрідріха Еберта та Фонд імені Генріха Бьолля, також не отримали схвалення своїх проєктних заявок, але, будучи в паралізованому стані, поки залишаються в країні.

🇬🇧 Паралельно із загостренням з Німеччиною, Велика Британія запровадила персональні санкції проти чотирьох громадян Грузії, пов’язаних із повномасштабним вторгненням Росії в Україну, а також колишнього і теперішнього очільників т. зв. Південної Осетії Алана Гаглоєва та Марата Камболова. Британія вже раніше накладала санкції на грузинських високопосадовців за порушення прав людини, і, оголошуючи новий пакет санкцій проти РФ, вкотре наголосила на підтримці суверенітету та територіальної цілісності Грузії.

🇭🇺 «Тиса» готується розпочати роботу над новою Конституцією Угорщини

Очікується, що робота над Основним законом почнеться упродовж наступних кількох тижнів і триватиме до кінця року. Прийняття нової Конституції є однією з найгучніших передвиборчих заяв Петера Мадяра.

Востаннє Конституцію Угорщини приймали в 2011 році — менш ніж за рік після того, як Віктор Орбан повернувся у премʼєрське крісло. Сталося це без жодного громадського обговорення; більше того — серед передвиборчих обіцянок самого Орбана про зміну Конституції не було жодного слова. Тогочасний уряд «Фідес-ХДНП» додав у Конституцію ті норми, які до цього блокувалися Верховним судом Угорщини.

Саме після імплементації Конституції 2011 року Верховний суд Угорщини отримав назву Курія. Іронічно, що тодішнім очільником Верховного суду, якого відправили у відставку в 2011 році, був саме Андраш Бака — теперішній Президент Угорщини.

За словами Петера Мадяра, нову Конституцію писатимуть «із залученням громадської думки», що вкотре підкреслює гіперпопулістичний образ «народного лідера» угорського премʼєра.

Поправки «Тиси» до Основного закону 2011 року, який наразі діє в Угорщині, теж виглядають доволі популістично, однак вони отримують схвалення в Брюсселі. Зокрема, позитивну реакцію отримали поправки №16 (про обмеження повноважень премʼєр-міністра до 8 років) і №17 (про припинення повноважень Президента Томаша Шуйока).

Наразі всі ознаки вказують на те, що нова Конституція Угорщини матиме контури нового суспільного договору. Однак те, як саме перепис Основного закону змінить архітектуру відносин Угорщини із сусідніми державами, залишається відкритим питанням.

Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇭🇺🗣 Орбан особисто давав наказ про арешт інкасаторів «Ощадбанку»?

Цього вівторка колишній генпрокурор Угорщини Пал Фюрхт, звільнений після парламентських виборів, у відкритому листі звернувся до Лоранта Хорвата — адвоката потерпілої сторони у справі із затриманням інкасаторів «Ощадбанку».

У ньому Фюрхт прямо заявив, що у березні цього року отримав вказівку особисто від Віктора Орбана, на той момент ще прем'єр-міністра Угорщини, арештувати інкасаторів «Ощадбанку», які прямували із Відня до Києва через Будапешт. Нагадаємо, що тоді співробітники Контртерористичного центру Угорщини арештували сімох громадян України, які в рамках офіційних міжбанківських операцій із австрійським «Райффайзенбанком», перевозили золоті зливки та готівку.

📢 За словами Фюрхта, «досвідчені прокурори ще у травні дійшли висновку, що справа була політично створена». А сам наказ арештувати українських інкасаторів Орбан дав за два дні до арешту, 3 березня.

Крім того, суттєво була порушена процедура, оскільки звіт секретної служби був наданий слідчому органу буквально за 5 годин, замість встановлених законом трьох днів.

Цього ж вівторка на слуханнях в парламенті прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив, що на підставі цього мають відбутись нові допити підозрюваних, із яких наразі головним є Янош Хайду, колишній голова Контртерористичного центру.

І вже вчора стало відомо, що справу про незаконне утримання та тортури до інкасаторів «Ощадбанку» передали зі Столичної прокуратури Угорщини до Центральної, як найвищої інстанції. Якщо інформація про наказ Орбана підтвердиться, то цілком можливо, що колишньому прем'єру також висунуть звинувачення.

💧🇲🇩 Дністер міліє: Молдова перед ризиком дефіциту води

Наприкінці вересня стік Дністра скоротився приблизно до 30 м³/с — удвічі проти попередніх скидів із Дністровського водосховища біля Новодністровська. Природний приплив протягом двох попередніх тижнів становив лише 27 м³/с. Українська сторона повідомила, що підтримувати більші скиди коштом накопичених запасів уже неможливо без загрози водопостачанню українських населених пунктів.

Надзвичайне засідання українсько-молдовської Дністровської комісії не принесло домовленості про відновлення попередніх обсягів. Діалог триває.
Масштаб виснаження показують дані за перші 20 днів вересня: у водосховище надійшло 40,3 млн м³, а скинуто було 103,7 млн м³. Різницю — понад 63 млн м³ — покривали накопиченими запасами.

Станом на 29 вересня рівень води опустився нижче 111 метрів, тоді як нормальний становить близько 121,5 метра.

Прем’єр Молдови Васіле Тофан відкидає звинувачення на адресу України й наголошує на регіональному характері посухи. Міністр довкілля Георге Хайдер пояснює: наявного стоку теоретично може вистачати для забезпечення міст, проте водозабори потрібно пристосувати до нижчих рівнів води.

Кишинів має тимчасовий запас міцності завдяки воді, накопиченій у Дубоссарському водосховищі. Однак довгострокових гарантій цей резерв не дає. Уряд надає додаткові насоси та звернувся по інженерну допомогу до Румунії й інших країн.

З 26 вересня діють надзвичайні заходи: призупинено роботу водозаборів для зрошення на Дністрі та Пруті, обмежено несуттєве використання води, визначено пріоритет питного водопостачання й критичних установ. Оператори мають готувати резервні джерела та плани на випадок подальшого погіршення ситуації.

#македонски_петок

Фото – Урсула фон дер Ляєн тисне руку Християну Міцкоському. 02.10.2026

Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії.

Здраво, шановні читачі!

Сьогодні ми хочемо коротко розглянути промову прем’єр-міністра Християна Міцкоського перед ООН та перейти до зустрічі Міцкоського з Урсулою фон дер Ляєн, яка відбулася другого жовтня.

У своїй промові перед Генасамблеєю македонський прем’єр звернув увагу на глобальні проблеми з освітою дітей та молоді, зміни екології та нестабільну геополітичну ситуацію. Він чітко означив, що Північна Македонія є союзницею НАТО, США є стратегічним партнером країни, а членство в ЄС є стратегічним зобов’язанням. Міцкоський також вважає, що ООН є важливою, бо вона є простором для діалогу, коли цей діалог є найскладнішим; країни мають боротись та захищати правила, на яких заснована ООН. Інакше, коли правила не застосовуються для всіх однаково, то сила починає переважати принцип, а зобов’язання стають умовностями – і це є небезпечним світом, особливо для малих держав. На завершення промови пан Міцкоський заявив, що громадяни його держави готові брати відповідальність за майбутнє та зробити свій внесок у міжнародні зусилля в усіх сферах.

Пізніше він також дав інтерв’ю журналістам, де закликав ЄС доєднатись до процесу перемовин з Болгарією, який наразі перебуває у стадії “зустрічей заради зустрічей”, щоб вони почули обидві сторони конфлікту. Водночас його уряд хоче знати конкретні строки євроінтеграційного процесу, перш ніж вв'язуватись у нові “авантюри”. Про зміну переговорного підходу заявив і голова МЗС Тимчо Муцунський, який вважає, що для руху євроінтеграційного процесу потрібна допомога зацікавленої сторони, тобто ЄС.

Переходячи до сучасності, другого жовтня до Скоп’є з офіційним візитом прибула голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка наразі перебуває в турі Західними Балканами. У столиці її зустріли прем’єр-міністр Міцкоський та міністр закордонних справ Муцунський.

У виступі перед журналістами прем’єр-міністр високо оцінив присутність Урсули фон дер Ляєн в регіоні та її незмінну відданість євроінтеграції Західних Балкан. Сторони обговорювали реформи та динаміку вступу країни до ЄС, де Муцунський попросив сильнішої політичної підтримки з боку європейських інституцій. Він не просить, щоб Союз займав чиюсь сторону – він просить допомоги у створенні умов для сталого європейського рішення, де будуть домовленості за чіткими зобов’язаннями, що застосовуватимуться до всіх сторін, та процес євроінтеграції не буде заблоковано через нові двосторонні умови. Решта промови фактично стосувалася відданості держави прагненню євроінтегруватись.

Своєю чергою Урсула фон дер Ляєн подякувала за теплий прийом у Скоп’є, та одразу підкреслила, що Північна Македонія “належить” до ЄС (“belong with us”) – країна досягла успіхів за Планом Зростання, за що вже отримала 140 млн євро і отримає додаткові кошти найближчим часом. Вона також не забула відзначити важливу та передову роль Північної Македонії у безпекових питаннях Союзу, включаючи участь у Коаліції Охочих. Щодо відсутності дорожньої карти євроінтеграції Північної Македонії голова ЄК окремо розмовляла з паном Муцунським. Щодо його пропозиції, то фон дер Ляєн погодилась у найближчі тижні зробити перші кроки, направлені на розблокування євроінтеграційних переговорних процесів. На її думку, як тільки це станеться, то Північна Македонія зможе швидко реалізувати процес євроінтеграції, враховуючи скільки багато реформ країна вже встигла провести.

Від себе додамо, що долучення ЄС до цього процесу є хорошим рішенням, яке дійсно може принести результати, особливо враховуючи, наскільки погано себе поводить уряд Румена Радєва у Болгарії. Не виключаємо, що ЄС може скористатися цією пропозицією для додаткового тиску на проросійський уряд Радєва.

Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені та до зустрічі в нових випусках “Македонської П’ятниці”!