Австрійська школа без австрійців

У Відні у районі Brigittenau є школа, в якій майже не залишилося австрійців. Лише 5 з 390 учнів не мають міграційного походження. Загалом учні розмовляють 32 мовами, більшість з яких – турецькою, арабською та чеченською мовами.

230 з 390 учнів школи є мусульманами, що складає майже 60 відсотків учнів. В одному класі взагалі лише один першокласник – християнин, а всі інші діти – мусульмани. Однокласники насміхаються з хлопця, кажуть на його адресу образи і навіть називають його свинею.

Релігія іслам відчутно впливає на життя класів. Під час Рамадану діти постяться – нічого не їдять і не п'ють цілий день. Це заважає концентрації та навчальному процесу, бо вони без сил і настрою. Діти кажуть, що для їх віри та батьківщини це нормально, а батьки це підтримують. Учні навіть змагаються між собою у додатках на смартфоні: хто довше протримається без харчування.

Частина дітей походить зі складних сімей. Половина родин живе за межею бідності. А діти не виконують навчальний план і лише третина з них закінчує початкову школу за відведені чотири роки. Діти повторюють один і той самий клас по одному-два рази. Є школярі, яким вже 17 років. Деякі взагалі не вміють читати й писати.

Соціальний працівник, який займається дітьми, вчить їх залагоджувати конфлікти та виступає посередником. Він допомагає учням проблемної школи справлятися з різними труднощами, а учні із задоволенням відвідують консультації. В той же час учні вживають заборонені речовини, а деякі навіть потрапляють до в'язниці. Соціальний працівник також відвідує їх там.

Подібні школи є проблемними. Зараз таких 400 по всій Австрії, а 2/3 знаходяться саме у Відні. Держава виділяє додаткове фінансування на 65 мільйонів євро, яке піде на додатковий персонал: вчителів, психологів та соціальних працівників. Але чого насправді можуть досягти такі заходи, коли проблема значно глибша та серйозніша.

Теоретично більш успішні і інтегровані діти могли би допомогти іншим в якості прикладу і підтримки. Але цей потяг вже пішов, бо адекватні батьки просто не віддають своїх дітей у такі школи, а прірва між двома системами тільки збільшується.

Цю історію нам розповідає видання Heute на основі матеріалу видання Profil.